Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина друга. Система органічного світу
Розділ V. Система органічного світу
Лабораторне заняття Тема 10.28. Відділ базидіомікоти (Basidiomycota)

Об’єкти: Клас базидійні, або базидіоміцети (Вasidiomycetes), порядок афілофорові (Арhyllophorales), представники: лисичка жовта (Саntharellus сibarius Fr.), трутовик справжній (Fomes fomentarius (L.) Gill.); порядок дощовикові (Lycoperdales), представник — дощовик шипуватий (Lycoperdon perlatum Pers); клас урединоміцети (Urediniomycetes), порядок іржасті (Uredinales), представник — пукцінія злакова (Рuccinia graminis Pers); клас устилягіноміцети (Ustuliginomycetes), порядок сажкові (Ustilaginales), представник — устиляго вівса, або сажка вівса (Ustilago avenae (Реrs.) Jens. )

Завдання:

1. Розгляньте і вивчіть цикл розвитку базидійних грибів.

2. Розгляньте та вивчіть цикл розвитку іржастих грибів.

3. Розгляньте й вивчіть цикл розвитку сажкових грибів.

4. Зарисуйте окремі етапи циклів розвитку досліджених грибів і позначте їх складові частини.

Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1 або Біолам, лупи, засушені плодові тіла трутовика і дощовика, заспиртовані плодові тіла лисички, гербарні листки пшениці та барбарису, уражені лінійною іржею, волоті вівса, ураженого сажкою, хламідоспори устиляго вівса.

Макроскопічне дослідження трутовика справжнього. Із коробочки з матеріалом, що роздається, виберіть плодове тіло трутовика справжнього й уважно розгляньте його зовнішній вигляд, а також у розрізі. В альбомі зарисуйте та покажіть такі складові частини: шкірястий перидій, який відзначається високою щільністю і міцністю. На поздовжньому розрізі або надірваних чи зруйнованих ділянках під перидієм добре помітна безформна плектенхіма. Це несправжня тканина, що виникає як щільне плетиво гіф гриба, які не з’єднані між собою загальним обміном речовин. Більша частина плодового тіла представлена трубчастим гіменофором (рис. 79), трубочки якого добре видно навіть неозброєним оком або за допомогою лупи.

На перидії, а також на трубчастому гіменофорі ви легко знайдете заглиблення, які розділяють річні прирости. Саме по них можна визначити вік плодового тіла трутовика.

Макроскопічне дослідження плодового тіла лисички жовтої. Візьміть плодове тіло лисички і уважно вивчіть особливості його будови. В альбомі зарисуйте загальний вигляд лисички жовтої, покажіть гладеньку м’ясисту ніжку, на нижній частині якої знайдете залишки міцелію у вигляді білої повстистості, перемішаної з частками ґрунту.

Верхня частини ніжки з’єднується з розширеною шапинкою. Донизу по шапинці паралельно чи віялоподібно розташований складчастий гіменофор (див. рис. 79).

Макроскопічне дослідження дощовика шипуватого. З роздаткового матеріалу виберіть добре розвинуте плодове тіло дощовика шипуватого й уважно вивчіть його зовнішній вигляд і зарисуйте в альбом (див. рис. 79). Плодове тіло, як бачите, має грушоподібну форму. Від морфологічно нижньої звуженої частини відходять шнуроподібні сплетіння гіф гриба. Залишки міцелію покриті грудочками ґрунту, плодове тіло — шкірястим перидієм.

Макроскопічне і мікроскопічне дослідження окремих стадій циклу розвитку пукцінії злакової. Для вивчення окремих стадій циклу розвитку гриба використайте матеріал різних об’єктів. Спочатку візьміть листок барбарису, як проміжного господаря. На нижньому боці листка відшукайте білясті або жовтуваті утворення горбкуватого характеру. Саме ці утворення й розглянемо у відбитому світлі за малого збільшення мікроскопа. Для цього листок покладіть на предметний столик так, щоб ці жовтуваті діляночки ураження потрапили під об’єктив малого збільшення. Розгляньте їх. Нерідко по краях видно коричневі краї або плями. На фоні цієї ураженої Тканини чітко виділяються білі глечикоподібні утворення з оторочками по краях. Це і є ецидії. У відкритих ецидіях можна побачити ецидіоспори. Вони становлять найбільшу небезпеку для злакових рослин. За великого збільшення мікроскопа вони мають вигляд дрібнюсіньких пилиночок. Ецидіоспори потрапляють на злакову культуру. На верхньому боці листка барбарису над ецидіями формуються пікніди, які утворюють численні спермації (рис. 80).

Візьміть зелену соломину пшениці, уражену літніми спорами або уредоспорами. Ви легко їх вирізните за наявністю іржастих плям подушкоподібної форми, рівномірно розміщених між жилками чи реберцями на стеблі. Ці іржасті подушечки являють собою скупчення значної кількості уредоспор. За допомогою препарувальної голочки нашкребіть їх у краплину води на раніше приготовлене предметне скло і накрийте його покривним скельцем. Виготовлений таким чином препарат уредоспор спочатку розгляньте за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа. В останньому випадку побачите одноклітинні овальні уредоспори з тонкостінною оболонкою і двома ядрами. Інколи можна побачити, що тіло уредоспори виростає на коротенькій ніжці. Ніжки слабкі і власне спора легко відділяється від неї і переноситься на здорову рослину, яку може вражати і викликати масове ураження злаків.

На зрілій жовтій соломині пшениці знайдете уже не іржасті, а чорні подушечки, утворені зимовими спорами, або телейтоспорами. Ці телейтокупки розміщені рядочками між реберцями соломини чи жилками листка. За допомогою препарувальної голочки із соломини пшениці нашкребіть телейтоспори у краплину води на раніше приготовленому предметному склі. Спори у воді накрийте покривним скельцем. Ретельно вивчіть самостійно виготовлений препарат телейтоспор пукцинії злакової. Спочатку роздивіться і вивчіть його за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа. Без особливих ускладнень ви знайдете коричнюваті телейтоспори. Вони мають товсту коричневу оболонку, коротеньку ніжку і складаються з двох клітин, у кожній з яких міститься по одному ядру.

Макроскопічне і мікроскопічне дослідження устиляго вівса. Візьміть волоть вівса, уражену сажкою. Розгляньте уважно волоть і на рисунку в альбомі покажіть загальний вигляд волоті та особливості хворої рослини (рис. 81). Неважко помітити деформації загального габітусу гілочок і колосків. Гілочки колоска та квітки покриті чисельними чорними спорами, від чого волоть немов вимазана сажею. Звідси й назва сажкових грибів.

Виготовлення препарату спор. Для цього візьміть волоть вівса, уражену устиляго, і за допомогою препарувальної голочки виокремте грудочку цієї чорної маси, перенесіть її у краплину води на раніше підготовлене предметне скло. Препарат закріпіть і ретельно вивчіть за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа. Ви побачите масу дрібних спор. Розгляньте їхню будову. Помітно товсту чорну або темно-коричневу оболонку, зернисту масу протопласта і два ядра. Такі спори у сажки одержали назву хламідоспори.

Зарисуйте загальний вигляд ураженої волоті вівса і хламідоспори, властиві для устиляго (див. рис. 81).

Висновок. Міцелій базидійних грибів багатоклітинний. У циклі розвитку чергуються гаплоїдна, дикаріонна і диплоїдна стадії. Більшу частину життя становить дикаріонна фаза. Статевий процес — соматогамія, продукт — базидія з 4 базидіоспорами. За будовою базидії і характером її розвитку відділ базидійних грибів поділяється на класи: базидійні, іржасті і сажкові. Останні з порядків іржастих і сажкових є збудниками хвороб сільськогосподарських культур і тим самим завдають відчутної шкоди сільськогосподарському виробництву.

Запитання для самоконтролю

1. Який міцелій є домінуючим у базидійних грибів?

2. Назвіть основні стадії у циклі розвитку базидійних грибів.

3. Який тип статевого процесу властивий базидійним грибам?

4. 3 яких етапів складається статевий процес у базидійних грибів?

5. Що є продуктом статевого процесу в базидійних грибів?

6. Назвіть типи базидій в окремих класів грибів.

7. На які класи поділяються базидійні гриби?

8. Де утворюються базидіоспори у лисички жовтої?

9. Наведіть приклади грибів, у яких можна визначити вік плодового тіла.

10. Назвіть типи спор у пукцинії злакової та їх відмінні риси.

11. Охарактеризуйте цикл розвитку устиляго вівса.

12. Поясніть явище плеоморфізму і його біологічне значення.