Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина друга. Система органічного світу
Розділ V. Система органічного світу
Лабораторне заняття Тема 10.27. Відділ аскомікоти (Ascomycota). Клас сумчасті гриби (аскоміцети) (Аsсомyсетеs)

Об’єкти. Порядок еризіфові (борошнисторосяні) (Еrуsiphales). Представники: «борошниста роса», еризіфе злаків (Еrуsiphe graminis DC.) Порядок гіпокрейні (Hypocreales). Представник клавіцепс пурпуровий (ріжки жита) (Сlаvісерs рurрurea Тul.) Порядок пециціальні (Pezizоales). Представник зморшок їстівний (Morchella esculenta (L.) Pers.)

Завдання:

1. Розгляньте і вивчіть особливості розвитку борошнисторосяних грибів.

2. Розгляньте і вивчіть особливості циклу розвитку клавіцепітальних грибів.

3. Розгляньте і вивчіть особливості циклу розвитку пециціальних грибів.

4. Зарисуйте окремі етапи циклів розвитку грибів і позначте їх складові частини.

Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1 або Біолам, лупи, препарати, пінцети, скальпелі, живий та гербарний матеріал: листки пшениці, уражені борошнистою росою; листки дуба, уражені мікросферою; заспиртовані пророслі склероції клавіцепса пурпурового, плодові тіла зморшка їстівного, пророслі склероції клавіцепса пурпурового (гербарні зразки) тощо.

Методика виготовлення препарату борошнистої роси злаків. Для виготовлення препарату скористайтесь листками пшениці чи іншого злака, уражених борошнистою росою (еризіфе злаків). На їх поверхні видно сіроповстисті подушечки від сплетіння численних гіф міцелію еризіфе злаків, знайдіть коричневі або чорні кулясті тільця — замкнуті плодові тіла клейстотеції. За допомогою препарувальної голочки у краплину води на предметному склі нашкребіть плодових тіл. Голочкою рівномірно розподіліть їх і накрийте покривним скельцем. Готовий препарат покладіть на предметний столик мікроскопа і закріпіть його затискачами.

Мікроскопічне дослідження препарату еризіфе злаків. Спочатку за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа знайдіть кулясті коричнюваті кульки. Це клейстотеції. Вони мають видовжені ниткоподібні причіпки, що відходять в усі боки від нижньої частини. Якщо ви злегка голочкою натиснете на покривне скельце, то потім можна побачити роздавлені клейстотеції. Уважно розгляньте їх і ви помітите, що в деяких висовуються сумки або аски з аскоспорами. У кожній з них видно по вісім аскоспор у вигляді овальних тілець. Оточуюча оболонка клейстотецію називається перидієм. Вона має вигляд футбольного м’яча. Зарисуйте великим планом плодове тіло і покажіть відмічені його складові частини. Окремо зарисуйте листок злака (пшениці) і позначте ділянки, уражені еризіфе злаків, плодові тіла на повстистих міцелярних подушечках (рис. 76). Окрім того, на поверхні листка знайдіть численні короткі, прості, безбарвні конідієносці. Конідії безбарвні, одноклітинні, зазвичай розташовані ланцюжками. Зарисуйте і позначте їх.

Рисунок 76. Борошнисторосяні гриби:

а — еризіфе злакова; б — клейстотеції еризіфе; в — клейстотецій сферотеки;

г — клейстотецій мікросфери; 1 — міцелій; 2 — конідії; 3 — перидій; 4 — причіпки; 5 — аски; 6 — аскоспори

Макроскопічні дослідження клавіцепса пурпурового. Розгляньте колос жита, уражений клавіцепсом пурпуровим. За макроскопічного дослідження, видно, що в колоску, окрім зернівок виділяються темні ріжкоподібні утворення — склероції. Утворенню склероціїв передує зараження квітки аскоспорами паразита. Прилипаючи до приймочки маточки, спора проростає у ростову трубку, яка проникає у зав’язь і утворює міцелій, на якому утворюються кулясті одноклітинні конідієспори. Вони обволікаються цукристою рідиною, утворюючи медяну росу. Медяна роса приваблює комах, які поширюють конідієспори і спричиняють вторинне зараження квіток.

Під час наливання зерна гриб перехоплює поживні речовини і нагромаджує їх у міцелії в зав’язі. У результаті замість зернівки формується склероцій (рис. 77).

Рисунок 77. Клавіцепс пурпуровий

Фактично склероцій — це щільне плетиво гіф гриба, заповнених поживними речовинами, і слугує для його розмноження. Гриб зимує у стадії склероція на ґрунті або пожнивних залишках. Навесні склероції проростають стромами, які складаються з ніжки і кулястої головки червонуватого забарвлення.

На периферії головки формуються перитеції з сумками, дозрівання аскоспор співпадає з цвітінням злаків і цикл розвитку гриба поновлюється.

Макроскопічне дослідження зморшка їстівного. На фіксованому матеріалі плодового тіла зморшка їстівного, уважно розгляньте загальний вигляд і зарисуйте його в альбомі. Зверніть увагу на те, що серед налиплих грудочок ґрунту виділяються окремі білі смужки залишку міцелію. Плодове тіло розчленоване на достатньо масивну ніжку та ніби надіту на неї зморшкувату шапку. У шапці добре помітні численні заглиблення, забарвлені у темно-коричнюватий колір — апотеції. Останні — це відкриті плодові тіла сумчастих грибів.

Методика виготовлення препарату гіменію зморшка їстівного. Із бактеріологічної чашки на кінчик голочки візьміть шматочок завчасно подрібненої маси зовнішнього шару апотецію. Найкраще взяти темно-коричнювату масу. Саме в ній ви знайдете гіменій. Цю масу покладіть у краплину води на вже підготовлене предметне скло. Масу матеріалу злегка подрібніть препарувальною голочкою і накрийте покривним скельцем. Препарат покладіть на предметний столик і закріпіть його затискачами.

Мікроскопічне дослідження препарату гіменію зморшка їстівного. На самостійно виготовленому препараті ретельно вивчіть гіменій апотецію зморшка їстівного. Користуючись малим і великим збільшенням мікроскопа, відшукайте ділянку в полі зору, де найкраще виявлені його елементи. Гіменіальний шар добре помітний у вигляді палісадного шару сумок, які видовжені, циліндричні, перешаровані парафізами (безплідними нитчастими утвореннями). У кожній із них добре видно по вісім еліпсоїдальних аскоспор. Частина вмісту сумок представлена епіплазмою, в яку заглиблені аскоспори. Нижній шар плетива гіф гриба, від якого розвиваються сумки і парафізи, називається субгіменієм, або субгіменіальним шаром.

Ще нижче він перетворюється у щільніший шар міцеліарного плетива — гіменофор (рис. 78).

Ця частина плодового тіла нагадує тканину вищих рослин. Але це тільки щільне плетиво клітин, які не об’єднані спільним обміном речовин. Тому вони створюють несправжню тканину плектенхіму.

Висновок. Міцелій більшості сумчастих грибів багатоклітинний, септований. Унаслідок статевого процесу в аскоміцетів утворюються специфічні вмістища, які називаються сумками, або асками. У них формуються по 8 рідше 4 аскоспор. Сумки розвиваються безпосередньо на міцелії або у спеціальних плодових тілах — клейстотеціях, перитеціях чи апотеціях. Безстатеве розмноження відбувається за допомогою конідієспор. Багато із сумчастих грибів є злісними паразитами сільськогосподарських культур (еризіфе, мікросфера, клавіцепс, унцінула, сферотека).

Запитання для самоконтролю

1. Який міцелій у більшості аскомікотів за будовою та плоїдністю?

2. Що є продуктом статевого процесу у аскомікотів?

3. За допомогою чого відбувається безстатеве розмноження у сумчастих грибів? 4. Назвіть типи плодових тіл аскомікотів.

5. Назвіть хворобу, збудником якої є еризіфе злаків.

6. Поясніть суть та стадії циклу розвитку клавіцепса пурпурового.

7. Який тип плодового тіла властивий для пецицієвих грибів?

8. Що собою являє гіменіальний шар і як він формується?