Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина перша. Анатомія і морфологія рослин
Розділ III. Вегетативні органи рослин
Лабораторне заняття Тема 8.19. Макроскопічна будова стебла деревної рослини

Загальні зауваження. На території України ростуть листяні і хвойні деревні види рослин, створюючи відповідні ліси. Їхня продуктивність зумовлена розвитком стовбурів. Важливе біологічне значення має стовбур, бо саме він надає стійкості рослині, несе численні метамери гілки і листки, являє собою з’єднуючу ланку між повітряним і кореневим живленням.

Об’єкт: обрубок стовбура дуба звичайного (Quercus robur L.)

Завдання:

1. На прикладі обрубків дуба вивчіть особливості будови стовбура деревних листяних порід.

2. Зарисуйте сектор поперечного зрізу стовбура деревної породи і позначте його складові частини.

Матеріали і обладнання: лупи, мікроскопи, обрубки дуба, сосни, вільхи, таблиці, інше приладдя.

Методика виготовлення обрубка поперечного зрізу стовбура дуба звичайного. Для макроскопічного дослідження стовбура дуба доцільно зробити випили товщиною 2—3 см із різних висот. Завдяки цьому можна спостерігати процес формування та зміни структури елементів будови стовбура. Обрубки варто зачистити, відполірувати, щоб добре було видно річні кільця, серцевинні промені, серцевину тощо. Для кращого виявлення та підрахунку річних кілець роблять надрізи по двох взаємно перпендикулярних лініях глибиною до 5 мм і завширшки до 1 см. Відлік ведуть по всіх чотирьох радіусах і роблять помітки через кожні п’ять або десять років, починаючи від серцевини і закінчуючи кільцем, що прилягає до камбію. Щоб визначити інтенсивність приросту за 5 чи 10 років, вимірюють їхній річний приріст і за одержаними даними будують графік ходу росту стовбура за діаметром.

Макроскопічне дослідження стовбура дуба звичайного. Візуально або за допомогою лупи чи стереоскопічного мікроскопа детально вивчіть макроскопічну будову стовбура деревної рослини. З’ясувавши особливості, зарисуйте в альбомі схему макроструктури. Дальше детальне вивчення дає можливість виділити ряд блоків тканин.

Кірка. Ззовні обрубок вкриває коричнева потужна кірка, яка належить до третинної покривної Тканини. Вона надійно захищає стовбур дерева від перепаду температур, опіків, проникнення діаспор. Із внутрішнього боку вона суцільна, вирівняна, а зовні — тріщинувата, з виїмками різної величини, зарубчаста. Поверхня має тріщини, що виникають у результаті наростання стебла. На зрізах за великого збільшення лупи, а на деяких розпилах — і неозброєним оком видно поперечні щільніші й темніші смужки тканини. Це прошарки корку. Між корком видніється більш-менш однорідніша аморфна маса, утворена паренхімою кори, механічними, провідними та іншими тканинами, які разом із корком утворюють відмерлу тканину — кірку (рис. 62).

Вторинна кора. Ви її легко розпізнаєте: по-перше, вона світлішого забарвлення, по-друге — розміщена під кіркою у вигляді суцільної смуги. У вторинній корі в окремих місцях виділяються поперечні світлі, жовтуваті, тонкі смужки серцевинних променів. Між ними видніються ділянки, утворені твердим і м’яким лубом (флоемою).

Камбій залягає під вторинною корою у вигляді тріщинуватості. На обрубку практично його не видно. Фактично камбій визначається місцем розташування, а саме — між вторинною корою і наступною тканиною — вторинною ксилемою.

Вторинна ксилема, або деревина, займає найбільшу частину обрубка. Її легко розпізнати по ряду параметрів: по-перше, вона відзначається високою щільністю і твердістю, по-друге — за забарвленням вона світло-коричнева, по-третє — в ній чітко виділяються річні кільця. У деревині зовнішня частина світла і представлена світлішою заболонною деревиною, а решта — темнішою ядровою. Унаслідок фізико-хімічних змін змінюється не лише забарвлення, але й функції. Ядрова деревина не проводить воду й розчинені в ній речовини, оскільки судини закупорюються. У такому стані вона виконує механічну функцію. Вода і розчинні в ній мінеральні солі переміщуються по судинах заболонної деревини, вона фізіологічно активна.

Річні кільця деревини мають різну ширину залежно від характеру розвитку деревної породи. Кожне з них диференційоване на осінню і весняну деревину. Осіння деревина річного кільця щільна, темніша, товща, утворена здебільшого трахеїдами. Весняна деревина представлена вузькою смугою, пухка, утворена здебільшого судинами.

Серцевина. На обрубку серцевина розміщена у самому центрі і займає незначне місце. Вона утворена тонкостінною паренхімою.

Серцевинні промені. Від серцевини до периферії і до кори по радіусах тягнуться первинні серцевинні промені. Промені, які містяться лише в деревині і не доходять до серцевини, називаються вторинними серцевинними променями. Серцевинні промені являють собою світлі лінії тканини, розміщені по радіусах. Завдяки їм відбувається газообмін, переміщення поживних речовин у горизонтальному напрямі.

Висновок. Макроскопічна будова стебла деревної рослини зумовлена наростанням органічної речовини, яка виробляється в процесі фотосинтезу і супроводжується збільшенням кількості клітин та їхньою диференціацією у постійні тканини. Окремі блоки тканин виконують властиві їм функції.

Запитання для самоконтролю

1. Які характерні риси будови стебла дуба звичайного?

2. Назвіть основні функції стовбура деревної рослини.

3. Що собою являє заболонь? Які фізичні та хімічні зміни відбуваються в процесі формування заболонної деревини?

4. Чим вирізняється кора від кірки? Які найголовніші її ознаки?

5. Які види серцевинних променів Ви знайшли, вивчаючи макроскопічну будову обрубка дуба? Які функції вони виконують?

7. Чим вирізняється ядрова деревина від заболонної?

8. Назвіть ознаки спільності між ядровою та заболонною деревиною.

9. Який тип будови стебла властивий обрубкові дуба звичайного?

10. Завдяки якій тканині відбувається ріст стовбура в товщину?