Анатомія рослин: практикум - Панюта О.О. 2019
Тема 2. Тканини
Лабораторна робота № 10. Асиміляційні тканини
Теоретичні відомості. Тканини, основною функцією яких є процес фотосинтезу, називаються асиміляційними тканинами. Вони складаються з паренхімних клітин, що мають тоненькі целюлозні стінки. Завдяки зеленому забарвленню їх також називають хлоренхімою.
Хоч асиміляційну тканину можна знайти в багатьох органах рослини (за винятком кореня), але основну фотосинтетичну функцію виконує хлоренхіма зеленого листка, яка не однорідна, а ділиться на стовпчасту, або палісадну, і губчасту паренхіму. Стовпчаста паренхіма залягає зразу ж під верхньою епідермою листка. Клітини її видовжені, циліндричної форми і розташовані таким чином, що їхні поздовжні осі паралельні одна одній і перпендикулярні до поверхні листка. Клітини стовпчастої паренхіми нещільно прилягають одна до одної. Між поздовжньо-витягнутими оболонками клітин знаходяться міжклітинники. Стовпчаста паренхіма в одних рослин може складатись лише з одного ряду клітин, а в інших - з двох або навіть трьох рядів клітин, які багаті на хлоропласти.
Під стовпчастою паренхімою в листку знаходиться губчаста паренхіма , яка складається з ізодіаметричних клітин; вони можуть бути округлими, зірчасто-лопатевими або лопатевими. Губчастою ця тканина називається через її пухку будову. Міжклітинники в ній утворюють складну сітку, по якій повітря вільно проходить у всіх напрямах. Хлоропласти є і в губчастій паренхімі, але тут їх значно менше, ніж у стовпчастій. Як правило, стовпчаста паренхіма розташована на верхній сторону листка, а губчаста - на нижній.
У деяких рослин, наприклад, у злакових і хвойних, хлоренхіма має специфічний характер. Стінки її утворюють виступи в порожнину клітини, що значно збільшує загальну довжину стінок і дає можливість розмістити більшу кількість хлоропластів вздовж стінок клітини.
Крім стовпчастої і губчастої паренхім, процес асиміляції може відбуватись і в інших клітинах, в яких є хлоропласти. Так, наприклад, синтез органічної речовини може відбуватись в епідермі листка в клітинах-замикачах продихів, в клітинах первинної кори, в стеблі і навіть в повітряних коренях. Але асиміляційна діяльність цих клітин не є їх основною функцією, вони не мають типової для асиміляційних тканин будови. Найкращим об’єктом для вивчення будови асиміляційної тканини є листки будь-якої зеленої рослини.
Мета роботи: ознайомитись із особливостями будови асиміляційних тканин.
Матеріали й обладнання: світлові мікроскопи, предметні й покривні скельця, препарувальні голки, пінцети, скляні палички, фільтрувальний папір, дистильована вода, рослинний матеріал.
Препарат. Асиміляційні тканини в листку редьки дикої (Raphanus raphanistrum L.)
Взяти свіжий зелений листок звичайної редьки і зробити з нього поперечний зріз так, щоб захопити верхню і нижню сторони. Листок редьки дуже м’який і його важко різати, тримаючи просто в руках. Тому для зручності треба взяти кусочок серцевини бузини, лезом бритви обережно зробити надріз вздовж і вставити в щілину відрізану смужку листка. Пальцями лівої руки стискають розрізане місце, де затиснуто кусочок листка, і зрізують ту його частину, яка виступає над поверхнею зрізу бузини. Зрівнявши площину так, щоб зона не була скошеною, роблять кілька зрізів одночасно через бузину і листок. Бузину відкидають, а зрізи листка кладуть у краплю води на предметне скло, накривають накривним скельцем і розглядають спочатку за малого збільшення (щоб вибрати найтонше місце на зрізі), а потім - за великого.
На верхньому боці листка залягає шар клітин епідерми. Бічні і внутрішня стінки клітин тоненькі, зовнішня ж стінка трохи потовщена. В клітинах епідерми не видно живого вмісту (рис. 56).
Рис. 56. Поперечний зріз листка редьки:
1 - склеренхіма, 2 - судини ксилеми, 3 - продих, 4 - камбій, 5 - основна паренхіма, 6 - флоема, 7 - нижня епідерма, 8 - губчаста паренхіма, 9 - палісадна паренхіма, 10 - верхня епідерма
Під епідермою залягають три шари стовпчастої, або палісадної паренхіми. Клітини стовпчастої паренхіми видовжені, тонкостінні. В них під стінкою залягає тоненький шар цитоплазми, в якій містяться ядро і хлоропласти, що лежать в один шар вздовж сті- нок клітини. Між рядами клітин стовпчастої паренхіми по товщині листка тягнуться міжклітинники, по яких повітря вільно проходить до клітин.
Під стовпчастою залягає губчаста паренхіма, клітини якої мають лопатеподібну форму. Стінки клітин губчастої паренхіми також тоненькі, целюлозні, під стінками залягає пристінний шар цитоплазми, в яку занурені ядро і хлоропласти.
Губчаста паренхіма пронизана великою кількістю міжклітинників, які доходять до повітряної порожнини під продихом, що є на нижньому боці листка. Отже, повітря крізь продихову щілину і міжклітинник в губчастій паренхімі вільно проникає до стовпчастої паренхіми, забезпечуючи доставку до хлоропластів необхідної для їх фотосинтетичної діяльності вуглекислоти. Посередині препарату видно судинно-волокнистий пучок, в якому помітно ксилему, флоему та камбій.Пучок оточений клітинами склеренхіми.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННя
1. Що таке тканина ?
2. Як класифікують тканини рослин?
3. На чому базується анатомо-фізіологічна класифікація рослинних тканин?
4. Назвіть основні типи рослинних тканин.
5. Що таке конус наростання?
6. Доведіть, що верхівкова меристема пагона первинна за походженням.
7. Назвіть основні функції клітин верхівкової меристеми.
8. Чим відрізняються верхівкові та інтеркалярні меристеми?
9. Які меристеми називають первинними, а які - вторинними?
10. Назвіть типи бічних меристем.
11. Назвіть первинні та вторинні меристеми.
12. До якої групи тканин належить епідерма? Відповідь обґрунтуйте.
13. З яких груп клітин складається епідерма?
14. Які функції виконують продихи?
15. Яке значення для функціонування продихів має нерівномірне потовщення клітинної стінки у клітин-замикачів?
16. Які особливості будови епідерми забезпечують її захисні властивості?
17. Що таке трихоми, в якій тканині вони розміщені?
18. Чим подібні і відрізняються жалкі та залозисті волоски?
19. Які властивості вторинної покривної тканини забезпечують її захисну функцію?
20. Який шар клітин стебла формує фелему та фелодерму?
21. Назвіть структури перидерми крізь які відбувається обмін газів внутрішніх живих тканин із зовнішнім середовищем?
22. Як відрізнити клітини епідерми і корка?
23. Назвіть типи механічних тканин.
24. Яка спільна риса характерна механічним тканинам?
25. Схарактеризуйте особливості будови клітин коленхіми.
26. Яке значення коленхіми в стеблі?
27. Назвіть типи коленхіми.
28. Схарактеризуйте особливості будови клітин склеренхіми.
29. Яке взаємне розташування коленхіми і склеренхіми в стеблі гарбуза?
30. Яка тканина забезпечує висхідний, а яка низхідний потік води у рослині?
31. З яких гістологічних елементів складається ксилема?
32. З яких гістологічних елементів складається флоема?
33. На які типи поділяють провідні пучки за характером розташування флоеми та ксилеми?
34. Які судинно-волокнисті пучки називають закритими, а які - відкритими?
35. Провідні пучки якого типу містяться у стеблі гарбуза?
36. Провідні пучки якого типу містяться у стеблі кукурудзи?
37. Що таке молочники, до якого типу тканин вони відносяться?
38. Чим асиміляційні тканини відрізняються від інших типів тканин?
39. Назвіть основні типи асиміляційних тканин, де вони зустрічаються?
40. Які структури епідерми містять хлоропласти?