Фізіологія рослин - Мусієнко М.М. 2001

Фізіологія виділення речовин рослинним організмом

Рослинний Організм — це відкрита система, яка здійснює неперервний обмін із навколишнім середовищем. Важливим компонентом гомеостазу рослинного організму є виділення речовин в процесі життєдіяльності. Фізіологію виділення речовин рослинами вивчено недостатньо, що зумовлено труднощами її дослідження. Адже у рослин функцію виділення часто виконують клітини та Тканини, які морфологічно нічим не відрізняються від інших несекреторних клітин. До того ж кількість виділюваних речовин може бути досить незначною, тому потрібні високочутливі Методики. Крім того, часто ці продукти виділяються у внутрішні компартменти, звідки їх у чистому вигляді виділити нелегко.

Виділення речовин, або секреція у рослин здійснюється, як і у тварин, спеціалізованими клітинами та тканинами, хоча, на відміну від тварин, у рослинному організмі кожна Клітина в процесі свого онтогенезу характеризується видільною функцією. Слід розрізняти секрецію та екскрецію.

Секреція — це активне виведення специфічних продуктів обміну речовин із метаболічно активних компартментів клітини в метаболічно менш активні. В ній обов’язково беруть участь механізми активного транспортування речовин, що потребує затрат метаболічної енергії.

Екскреція,за аналогією з тваринними організмами, — виділення кінцевих продуктів обміну речовин, які не використовуються більше у метаболізмі.

Слід зауважити, що чітку межу між секрецією та екскрецією провести важко. Це пояснюється тим, що роль багатьох побічних продуктів метаболізму невідома та у зв’язку з тим, що продукти екскретори, як і фізіологічно активні, тобто ті, що виконують певну фізіологічну функцію, часто виділяються в ті самі компартменти.

Термін «виділення» в цілому охоплює виведення з організму продуктів обміну речовин, надлишку води, солей, біологічно активних речовин, чужорідних чи токсичних сполук, які формуються в процесі життєдіяльності рослинного організму (Саламатова, 1991).

Процеси виділення відбуваються на клітинному, тканинному, органному рівнях, а також на рівні цілого організму. До цього часу відсутня достатньо повна Класифікація всіх виділень, тому О.А. Зауралов (1985) запропонував розподілити всі виділювані рослиною продукти на дві групи: внутрішні виділення та зовнішні, які виділяються з рослини в навколишнє середовище (табл. 19).

Таблиця 19. Класифікація рослинних виділень (Зауралов, 1985)

Група

Підгрупа

Виділювальні речовини

Внутрішні виділення

Нагромаджуються в межах клітини

Кутин, суберин, Воска, Полісахариди клітинної оболонки, речовини вакуолей, Ефірні олії, терпени, слизи ідіобластів

Накопичуються в тканинах

Ефірні олії та слизи у вмістилищах. Ефірні олії та смоли у смоляних ходах. Каучук і гутаперча в молочних судинах

Зовнішні виділення

Локалізовані в залозах

Нектар, ефірні олії, ловчий слиз, мінеральні солі

Делокалізовані

Кореневі виділення. Леткі речовини листків. Виділення приймочок

В літературі зустрічаються різні терміни відносно виділюваних речовин, наприклад, «екзометаболіти», «стресові метаболіти", «патологічні виділення" та ін. Ми будемо розглядати ті явища, які належать до процесів виділення, що контролюються системами регуляції рослин.



Последнее обновление: 23/05/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.