Зоологія хордових - підручник - Й. В. Царик - 2013

Розділ 5. НАДКЛАС ЧОТИРИНОГІ (НАЗЕМНІ ХРЕБЕТНІ) TETRAPODA, seu QUADRIPEDA.

АНАМНІЇ (ANAMNIA) й АМНІОТИ (AMNIOTA)

5.1. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, або АМФІБІЇ AMPHIBIA

Земноводні, або амфібії, є першими наземними хребетними, які, однак, зберегли тісний зв’язок із водним середовищем. У більшості видів яйця (ікра) не мають щільних оболонок і можуть розвиватися лише у воді. Личинки, які вилупились із яєць, ведуть водний спосіб життя і згодом проходять метаморфоз (перетворення), під час якого формуються ознаки дорослих особин, пристосованих до життя на суходолі.

Дорослі земноводні мають парні кінцівки з шарнірними суглобами. Череп за допомогою двох потиличних виростків рухомо з’єднаний із шийним хребцем.

Піднебінно-квадратний Хрящ зрісся з мозковою коробкою (аутостилічний череп), а верхній елемент під’язикової дуги - підвісок - перетворився на кісточку середнього вуха - стремінце. Тазовий пояс зчленований з поперечними відростками крижового хребця. Сформовані два Кола кровообігу, які повністю не роз’єднані: Серце має два передсердя, але шлуночок один. Очі закриті рухомими повіками. Органи бічної лінії у дорослих тварин зникли. Передній мозок збільшився і розділений на дві півкулі, зверху яких нагромаджені Нервові клітини. У амфібій рівень метаболізму дещо вищий, ніж у риб. Шкіра без будь-яких кісткових або хрящових включень, містить велику кількість залоз, які виділяють слиз. Крізь шкіру проникають Вода і гази. Органами виділення слугують тулубові (мезонефричні) нирки та шкіра. Температура тіла земноводних залежить від температури середовища (пойкілотермія).

Нині налічують близько 7 000 видів земноводних.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.