Медична генетика - В. М. Запорожан 2005

Мультифакторні захворювання
Екогенетика
Приклади екогенетичних патологічних реакцій - Недостатність а1-антитрипсину

Класичним прикладом екогенетичної реакції є реакція на забруднення атмосферного повітря при недостатності а1-антитрипсину, що є інгібітором протеїназ. Навіть при незначних пошкодженнях легеневої Тканини, виникаючих при курінні та вдиханні запорошеного повітря, протеолітичні Ферменти починають руйнувати пошкоджені ділянки. У нормі одразу ж включається синтез інгібітора протеїназ, який нейтралізує дію протеолітичних ферментів і зупиняє руйнування легеневої тканини. При мутантному генотипі інгібітори протеїназ не синтезуються, протеолітичні ферменти повністю руйнують пошкоджені ділянки, що призводить до емфіземи легенів.

Локус сімейства генів антитрипсину (14q32.1) представлений генами а₁-антитрипсину і а₁-антихімотрипсину (ААТ). Нині відомо понад 100 генних алельних варіантів ААТ. Генетичні варіанти білка відрізняються за антитрипсиновою активністю, електрофоретичною рухливістю і, як правило, функціонально менш активні (алелі M, S, Z). Неактивність білка («нульовий алель») найчастіше зумовлена рецесивним алелем Z. У європейській популяції частота гомозигот за цим алелем становить 0,05 %, гетерозигот — 4,5 %. Рецесивні гомозиготи за цим алелем схильні до розвитку хронічних запальних процесів і емфіземи легенів (у 30 разів частіше, ніж у середньому в популяції). Гетерозиготи практично здорові, але при високому рівні забруднення повітря, що вдихається, у них швидко розвиваються хронічні бронхо-легеневі та професійні захворювання. Аналіз системи антитрипсину рекомендований у хворих з хронічними обструктивними захворюваннями легенів, емфіземою, бронхіальною астмою, при професійних оглядах і відборі на роботу на відповідні виробництва.