Туберкульоз - І.Т.П'ятночка 2005

Позалегеневий туберкульоз
Туберкульоз шкіри і підшкірної клітковини

Туберкульоз цієї локалізації зустрічається рідко. Збудник туберкульозу проникає лімфогенно і гематогенно, рідше - контактно з вогнищ туберкульозного ураження. У 15-20 % хворих туберкульоз шкіри поєднується з туберкульозом інших внутрішніх органів.

Туберкульоз шкіри - група захворювань різних за клінічним перебігом і патогістологічними ознаками. Одна і та ж сама форма туберкульозу шкіри може викликатися різними видами збудника. Реакція шкіри буває різна, залежно від того, вперше чи повторно МБТ потрапляють в Організм. Якщо МБТ вперше проникають в шкіру, то на цьому місці виникає первинний туберкульозний афект (туберкульозний шанкр). Залежно від поширеності процесу, розрізняють локалізовані і дисеміновані форми туберкульозу шкіри. До локалізованих форм відносять: Первинний туберкульоз шкіри, туберкульозний вовчак (люпозний туберкульоз шкіри), бородавчатий (трупний горбик), коліквативний (скрофульодерма), виразковий і ущільнений туберкульоз (індуративна еритема, хвороба Базена). В групу дисемінованого туберкульозу шкіри входять: міліарний, ліхеноїдний (лишай золотушних) і папуло-некротичний туберкульоз.

Найчастішою формою туберкульозу шкіри є туберкульозний вовчак. Туберкульоз шкіри підтверджується гістологічним дослідженням, біоптатом ураженої ділянки шкіри.

Лікування проводиться антимікобактеріальними препаратами (ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин) протягом 6 і більше місяців. Імуностимулятори, Вітаміни (Д₂ Е, А, С, групи В), фізіотерапія. У подальшому застосовують протирецидивні курси.