Антибіотики (властивості, застосування, взаємодія) - Посохова К.А., Вікторов О.П. 2005

Інші антибіотики
Стероїдні антибіотики

Фузидин (натрієва сіль фузидієвої кислоти). Антибактеріальний ефект фузидину зв’язаний з інгібуванням синтезу білків бактеріальних клітин за рахунок його взаємодії з фактором елонгації G, який є життєво важливим для мікроорганізмів білком, що бере участь у процесі транслокації на рибосомі при утворенні пептидного зв’язку.

Спектр дії. Фузидієва кислота має бактеріостатичну, а в дуже високих дозах - бактерицидну активність переважно проти грампозитивних бактерій. Найбільшу дію фузидієва кислота проявляє відносно S. aureus i S. epidermidis, у тому числі метициліно-резистентних штамів. Вона також високоактивна проти коринебактерій, менінгококів і нейсерій. На інші види стафілококів та на стрептококи діє помірно. Грамнегативні аеробні палички у більшості випадків резистентні до фузидієвої кислоти. Для неї характерна висока активність відносно грампозитивних анаеробів, в тому числі клостридій, зокрема C. difficile, пептококів, пептострептококів. На бактероїди і фузобактерії впливає меншою мірою. Проявляє слабку дію щодо ряду найпростіших (G. lamblia i P. falciparum), адено- і риновірусів.

Фармакокінетика. Фузидин добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту (біодоступність становить 90 %), проникає у всі Тканини і рідини, за винятком цереброспінальної рідини. Найбільш інтенсивно він накопичується у кістках, хрящовій тканині, шкірі та підшкірній клітковині, міокарді, де його концентрація досягає 50 % від рівня у крові. Висока концентрація препарату (в 1,7-6,4 раза перевищує концентрацію у сироватці крові) створюється на опікових поверхнях, що пояснюють високим вмістом білків. Проникність через непошкоджену шкіру 0,2-2 %. При механічних травмах і захворюваннях шкіри цей показник значно зростає. Добре проникає у гнійні виділення. У харкотинні концентрація фузидієвої кислоти - 6-8 % від сироваткової. Проникає через плаценту, виділяється з грудним молоком. Максимальну концентрацію у крові після приймання препарату всередину відмічають через 2-3 год. На 90 % зв’язується з білками крові. Середня терапевтична концентрація у тканинах зберігається 24 год. Т_1/2 становить 5 год. При тривалому прийманні фузидин може кумулювати. Цей ефект швидко проявляється при його введенні з інтервалом у 8 год і практично відсутній, якщо інтервал між введеннями становить 12 год. Виділяється з організму з жовчю, де знаходиться у високій концентрації. Біотрансформується у печінці до неактивних метаболітів. З сечею виводиться 0,1 % препарату, через кишечник - 10-15 %. Зміни функції нирок не впливають на його виведення.

Фузидин використовують винятково для Лікування хворих із тяжкими стафілококовими інфекціями, особливо викликаними стійкими до пеніциліну мікроорганізмами та при неможливості призначити ванкоміцин. Фузидин показаний при інфекціях шкіри і м’яких тканин, кісток і суглобів, очей, при ендокардиті, стафілококовому сепсисі та інших захворюваннях. Його призначають при гноячкових ураженнях шкіри, акне, абсцесах, рановій та опіковій інфекціях, при вторинноінфікованому атопічному дерматиті, оскільки у цих випадках найчастішим збудником є S. aureus. Фузидин як антистафілококовий засіб високоефективний при гострому та хронічному остеомієліті, септичних артритах, вторинному інфікуванні протезів та засобів остеосинтезу.

Використовують фузидин всередину по 500 мг через кожні 8 год або по 1 г через 12 год. Існує форма препарату для внутрішньовенного Введення, тому можливе проведення ступеневої терапії. Внутрішньовенне введення фузидину здійснюють у буферному розчині (рН 7,5) дуже повільно (протягом 2-4 год) у крупну вену. Такий спосіб введення препарату необхідний для профілактики спазму венозних судин, тромбофлебіту, гемолізу. Внутрішньом’язові і підшкірні ін’єкції протипоказані (небезпека некрозів). Можна призначати місцево у вигляді мазі. При інстиляції у кон’юнктивальну порожнину 1 % розчину фузидієвої кислоти (очні краплі) вона проникає через рогівку у передню камеру ока, створюючи там терапевтичну концентрацію.

Побічна дія. При призначенні фузидину можливий швидкий розвиток резистентності мікрофлори у процесі лікування, тому його доцільно комбінувати з іншими протистафілококовими засобами. Можливі порушення функції шлунково-кишкового тракту (блювання, пронос), печінки (підвищення рівня трансаміназ, розвиток жовтяниці). У новонароджених існує загроза розвитку ядерної жовтяниці (фузидин конкурує з білірубіном за систему клюкуронокон’югації). Тому в третьому триместрі вагітності, під час лактації, недоношеним дітям, дітям першого місяця життя препарати фузідієвої кислоти не призначають. їх також не рекомендується використовувати у хворих з тяжкими захворюваннями печінки. При облітеруючих захворюваннях судин протипоказане внутрішньовенне введення препаратів.

Взаємодія. Препарати фузидієвої кислоти проявляють синергізм при комбінуванні з аміноглікозидами, еритроміцином. Глікопептиди, фторхінолони є її антагоністами. Небажані результати взаємодії препаратів фузідієвої кислоти з іншими засобами представлені у таблиці 43.

Class="center">Таблиця 43. Результати взаємодії препаратів фузідієвої кислоти з іншими лікарськими засобами (В.П. Яковлев, С.В. Яковлев и др.; 2003)