Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005

Гігієна праці особового складу військ при ліквідації наслідків надзвичайних станів і у воєнний час
Токсичний вплив хімічних чинників на організм

Хімічні чинники середовища перебування за ступенем небезпечності для організму є безумовно провідними, тому що спричиняють токсичний ефект не тільки у момент безпосередньої дії, але можуть бути причиною і віддалених патологічних змін.

Для забезпечення достатнього рівня боєздатності (працездатності) особового складу та збереження його здоров’я при перебуванні у герметизованих об’єктах вміст шкідливих домішок у повітрі суворо регламентований і при нормальних умовах експлуатації об’єкта не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації (ГДК). Але у сучасних герметизованих ОВТ не завжди вдається у повній мірі реалізувати гігієнічні вимоги щодо повного видалення токсичних агентів із повітря, тому концентрації деяких хімічних факторів сягають значних величин, що може негативно впливати на стан здоров’я особового складу.

Токсичний вплив на людину підвищених концентрацій кисню, у першу чергу залежить від тиску під час його вдихання. Наприклад, при тиску кисню до 2 атмосфер уражаються переважно органи Дихання, а більше 2 атмосфер - уже і Нервова система.

Виражена киснева інтоксикація супроводжується появою таких специфічних симптомів, як подразнення всіх відділів дихальних шляхів, зменшення життєвої ємності легень, а також виникненням загрудинного болю, парестезій і судом, слабістю, в’ялістю, пригніченням активності ферментів. Ступінь тяжкості інтоксикації людини залежить від концентрації, парціального тиску, тривалості вдихання кисню та загального стану організму.

Небезпечним для здоров’я є також дихання повітрям зі зниженим вмістом кисню, що призводить до гемічної гіпоксії. Низький вміст кисню у вдихуваному повітрі у поєднанні з підвищеною концентрацією діоксиду вуглецю переноситься людиною легше, ніж при повній відсутності останнього.

Спеціальна і загально-фізична підготовка військового спеціаліста допомагає йому краще пристосуватися до перебування у середовищі з низьким вмістом кисню у повітрі і довше зберігати необхідний ступінь боєздатності (працездатності). В осіб із слабкою фізичною підготовкою за умов, коли вміст кисню падає до 8,5 %, значно погіршується розумова працездатність, порівняно з тренованими.

При вмісті в повітрі 0,5-0,8 % діоксиду вуглецю у людини практично не відмічається виражених адаптаційних порушень, при його концентрації 0,9-1,5 % - виникає ацидоз без порушення основних фізіологічних функцій, а при концентрації 3 % і більше спостерігають порушення поведінки і основних фізіологічних функцій, в тому числі різко зростає ЧАСТОТА СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ та підвищується артеріальний тиск. При концентраціях 1,0-3,0 % СО₂ виникає напруження процесів адаптації і проявляється прихована патологія. Перевищення 5 % вмісту діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі призводить до почервоніння обличчя, брадикардії, запаморочення та головного болю, наступає апатія і повна втрата працездатності, виникає небезпека для життя людини.

У повітрі герметизованих ОВТ ксенобіотики можуть перебувати в різному агрегатному стані, причому в кожній окремій групі ОВТ залежно від їх призначення і системи енергозабезпечення склад повітря має своєрідний комплекс хімічних речовин, серед яких декілька мають провідне значення для розвитку інтоксикації (схема 5.1).

Значну частину ксенобіотиків складають порохові і вибухові гази, що містять велику кількість оксиду вуглецю (до 50 %), діоксиду вуглецю (до 25 %), оксидів азоту (десятки відсотків), а також водень, сірководень, метан, ціанисті та інші сполуки. Концентрація порохових газів у повітрі приміщень під час стрільби залежить від калібру і кількості озброєння, потужності зарядів, швидкострільності, внутрішнього об’єму ОВТ, ефективності роботи засобів вентиляції тощо. Створювати небезпеку для особового складу вибухові гази можуть при влученні мін, снарядів та бомб в захисні споруди або герметизовані рухомі ОВТ.

Схема 5.1. Класифікація основних хімічних чинників повітряного середовища перебування ОВТ.

Оксид вуглецю, потрапивши в Організм, з’єднується з гемоглобіном крові і блокує його, зумовлюючи розвиток кисневого голодування (гемічна Гіпоксія), що призводить до швидкого погіршення діяльності систем організму, особливо ЦНС. Оксид вуглецю безпосередньо впливає на внутрішньоклітинні окислювальні процеси, активуючи пероксидне окислення ліпідів. Перші клінічні прояви гострої інтоксикації виникають при блокаді оксидом вуглецю 20-25 % гемоглобіну, а при утворенні 40-50 % карбоксигемоглобіну наступає втрата свідомості.

Нараховуються десятки хімічних речовин і сполук, які використовуються в якості ракетних палив (рідкі, тверді і змішані). До їх складу входять палива (гідразин і його похідні) і окислювачі (азотна кислота і її похідні). В якості окислювачів можуть використовуватися рідкий кисень і концентрований пероксид водню.

Найбільш небезпечними для забруднення довкілля є рідкі ракетні палива. Їх висока реакційна здатність призводить до руйнування швів і стінок ємностей та технологічного обладнання з наступним виливанням у довкілля. Тверді види ракетного палива при тривалому зберіганні також можуть бути джерелами виділення у повітря герметизованих ОВТ летких токсичних компонентів. Хімічний склад продуктів згоряння компонентів ракетних палив (компонентів газовогневого струменя ракет) залежить від складу пального, окислювачів і умов згоряння. До їх складу можуть входити оксиди вуглецю і азоту, фтористий і хлористий водень, оксиди та гідрооксиди металів (алюмінію, магнію, літію тощо), стирол, газоподібні оксиди сірки, ціанисті сполуки і багато інших. Небезпечний вплив продуктів згоряння компонентів ракетного палива може значно перевищувати дію на організм людини ударних і температурних чинників.

На більшість військових спеціалістів, які обслуговують і експлуатують бойову техніку, може впливати значна група таких ксенобіотиків як пари технічних рідин, паливно-мастильні матеріали, холодоагенти. Із технічних рідин до хімічних чинників відносять в основному антидетонатори, антифризи, розчинники, лаки, фарби, гідравлічні суміші. Випадково або з інших причин вилиті антифризи, гідравлічні рідини або рідини проти обмерзання можуть призводити до отруєнь гліколями, що входять до їх складу. При термодеструкції гліцеринів, що є складовими антифризів, утворюється акролеїн, якому властива сильна подразнювальна дія. Найбільш небезпечними є органічні розчинники з високою швидкістю випаровування (етиловий ефір, ацетон, дихлоретан, сірковуглець, трихлоретилен, діоксин, метиловий спирт тощо), які можуть викликати гострі та інгаляційні отруєння. Внаслідок контакту фреонів, що використовуються в якості холодоагентів у кондиціонерах, з розжареними металевими поверхнями утворюється отруйний фторфосген.

Забруднення повітря вихлопними газами у більшості ОВТ з двигунами внутрішнього згоряння (танки, БТР) виникає через нещільні перегородки з моторним відділенням, під час руху машин у колонах, а також при несправності опалювачів для нагрівання повітря, що працюють на рідкому пальному. До складу цих газів входять оксид і діоксид вуглецю, оксиди азоту, альдегіди і вуглеводні у різних співвідношеннях, що зумовлює небезпеку виникнення отруєнь. Перебіг отруєння відпрацьованими газами проходить переважно за типом ураження оксидом вуглецю.

Для пожежогасіння в ОВТ обладнують вуглекислотні і піноводяні системи, тому їх застосування може спричиняти отруєння особового складу СО₂. При використанні бромистого етилу (С₂H₅Вr₂) утворюються отруйні бром і бромфосген, а використання хладонів, наприклад, галону 1211 (СР₂СlВr) призводить до утворення дуже отруйних хлороводню (НСl), фтороводню (НF) і бромоводню (HBr). Фосген і бромфосген можуть також утворюватися при курінні у приміщеннях, де із систем пожежогасіння з будь-яких причин відбувається витікання хладонів (галонів).

Надходження у повітря ОВТ певної кількості аерозолів, кислот і лугів при зарядці і підзарядці кислотних і лужних акумуляторів, високотоксичних гемолітичних отрут (сурм’янистий і миш’яковистий водень) теж може спричинити отруєння особового складу.

Використання в ОВТ синтетичних конструкційних, тепло-, звуко- і електроізоляційних декоративно-споряджувальних та інших матеріалів, що створені на основі високомолекулярних сполук (поліуретани, поліаміди, поліакрилати, епоксидні, фенолформальдегідні, поліефірні смоли тощо), зумовлює надходження у повітря, особливо при підвищеній температурі, цілого ряду сполук, серед яких токсико-гігієнічне значення мають стирол, альдегіди, фенол, гідропероксиду ізопропілбензолу, оксид вуглецю та ряд інших. Навіть незначні концентрації цих речовин, які накопичуються за звичайних умов, при одночасній дії інших несприятливих факторів, можуть значно знизити боєздатність (працездатність) особового складу.

Газоподібні продукти горіння (термічної деструкції полімерних матеріалів при пожежі) є надзвичайно небезпечними внаслідок утворення у повітрі ряду високотоксичних речовин: синільної кислоти, фосгену, оксиду вуглецю, фтористого водню, альдегідів та інших.

Необхідно враховувати сенсибілізуючу дію деяких газоподібних речовин, що надходять у повітря із синтетичних матеріалів (динітрохлорбензол, виділення із смол), яку варто брати до уваги при аналізі професійної захворюваності військових спеціалістів.

Використання дезінфікуючих засобів та інсектицидів при проведенні протиепідемічних заходів в ОВТ також може створювати небезпеку забруднення повітря (особливо у герметизованих об’єктах) токсичними речовинами.