Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Професійні захворювання опорно-рухового апарату
Отруєння міддю

Із сполук міді найбільш широке застосування в промисловості знаходять: оксид міді, хлорна мідь, сірчанокисла мідь (мідний купорос), оцтовокисла мідь. У промислових умовах сполуки міді можуть проникати в Організм людини через шкіру, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і травний канал. Отрута має виражену гемолітичну та гемоглобіноричну дію, спричинює гіпохромну анемію, гостру ниркову недостатність, ентероколіт. Можливі гострі і хронічні отруєння.

При хронічному поступленні міді через верхні дихальні шляхи у робітників досить часто розвиваються гострі респіраторно-вірусні інфекції, ангіни, бронхіти, пневмонії, а також радикуліти і невралгії. У дітей та підлітків розвиваються типові зміни у метаепіфізах довгих трубчастих кісток у вигляді склеротичних зон, які нагадують "свинцеві смуги" при отруєнні свинцем. У важких випадках у хворих розвивається остеоартроз великих суглобів і Остеомаляція кісток кінцівок.

Важливе значення мають періодичні медичні огляди, які необхідно проводити раз у півроку в робітників, які контактують із міддю.

Лікування симптоматичне. При появі ознак отруєння міддю необхідна негайна зміна роботи.