Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Природжені і набуті вади нижньої кінцівки
Ортопедичні деформації стопи
Додаткові сесамоподібні кістки стопи

Годунов С.Ф. (1968) на основі даних літератури вказує на можливість локалізації сесамоподібних кісток в одинадцяти місцях стопи (мал. 202), які при розміщенні, наприклад, біля основи головки першої Кістки плесна є функціонально важливими, у той час як інші слід вважати додатковими (ossa sesamoidea accesoria).

З клінічного погляду певне значення мають лише деякі додаткові сесамоподібні кістки, оскільки за рентгенограмами інколи доводиться їх диференціювати з крайовим переломом човноподібної кістки чи заднього відростка надп'яткової кістки тощо. Симетричність розміщення цих додаткових кісток на обох стопах дозволяє встановити правильний діагноз.

Слід відзначити, що рентгенологічно можна досить часто виявити os tibiale externum (os naviculare accesorium), які симетрично розміщені на обох стопах біля горбистості човноподібних кісток. Ці сесамоподібні кістки інколи можуть щільно прилягати до горбистості, і навіть фіброзно зростись із нею, і знаходяться у ділянці сухожилка m.tibialis posterior. Додаткова кістка може вплітатись у частину цього сухожилка, який укріплює склепіння стопи, і тим самим ослаблювати його, що, на думку Турнера Г.І, Маркелова Н.С. та інших, інколи спричинює плосковальгусні стопи. Якщо при плоско-вальгусних стопах наявні стійкі болі, можна припускати наявність os tibiale externum, яка зрощена з човноподібною кісткою. Під час оперативного видалення цієї додаткової кістки слід бути обережним, щоб не ушкодити сухожилка m.tibialis posterior.

Мал. 202. Додаткова сесамоподібна кістка човноподібної кістки.

Друге місце за частотою займає тригранна сесамоподібна кістка (os trigonum, taili accesorius), яка розміщена біля заднього відростка надп'яткової кістки і своєю ширшою основою прилягає до нього. Дуже часто таке розміщення сесамоподібної кістки доводиться диференціювати з переломом заднього відростка, і лише на основі наявності цієї сесамоподібної кістки на другій стопі виключають перелом. Уточнити діагноз можна і виявленням рівної і щільної стінки сесамоподібної кістки, яка прилягає до заднього відростка.

Клінічно така тригранна сесамоподібна кістка у більшості випадків себе не проявляє, але при її відриві від місця прикріплення може виникати біль. Видаляють тригранну сесамоподібну кістку доступом попри бічний край сухожилка Ахілла.

Аналогічне клінічне значення має додаткова везалієва сесамоподібна кістка (os vesalianum), яка лежить окремо між кубоподібною кісткою та горбистістю п'ятої кістки плесна і виглядає, як відділена частина цієї горбистості. Інколи ця сесамоподібна кістка буває настільки великою, що стискається у нормальному взутті і викликає болі. У таких випадках її слід видалити.

Інколи після травми стопи доводиться диференціювати перелом горбистості з наявністю сесамоподібної кістки, яка завжди є симетрично розміщеною на обох стопах.

При відчутті болів у ділянці сесамоподібних кісток біля головки першої кістки плесна слід призначати супінатори з розвантаженням головки, фізпроцедури, а видаляти їх не потрібно.

Інші додаткові сесамоподібні кістки клінічно себе не проявляють і Лікування не потребують.