Грип - Діагностика, лікування, профілактика - В.Д. Москалюк 2010

Характеристика хворих на грип А, грип В, аденовірусну та респіраторно-синцитіальну інспекції і ГРВІ невстановленої етіології
Динаміка змін серцево-судинної системи під впливом аерозольної інтерферонотерапії

Аерозольна Інтерферонотерапія проявляла також виражений лікувальний ефект на функціональний стан серцево-судинної системи.

На тлі отримання Л-200 тис. МО середня частота зникнення клінічних симптомів порушення функції серцево-судинної системи серед пацієнтів на Грип А через 1-3 доби Лікування склала (35,2±7,0)%, на грип В - (37,4±6,5)%, на АІ - (57,2±9,4)%, на РС-інфекцію - (52,0±9,0)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (47,5±8,5%, Р<0,001) (табл. 7).

На тлі лікування Л-500 частота зникнення клінічних симптомів у хворих на грип А через 1-3 доби лікування становила (76,7±7,4)%, на грип В - (80,0±8,8)%, на АІ - (76,6±6,6)%, на РС-інфекцію - (80,0±7,1)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (82,0±7,4)% (Р<0,001); після застосування Л-1 млн МО у хворих на грип А - (86,0±5,9)%, на грип В - (89,2±8,0)%, на АІ - (92,7±4,6)%, на РС-інфекцію - (90,7±4,6)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (85,8±7,5)% (Р<0,001). Відмінність за цим показником між групами, які одержували Л-200 тис. і Л-1 млн МО, була достовірною (Р<0,001). Середня частота зникнення цих симптомів при ТТ у хворих на грип А становила (23,3±5,6)%, на грип В - (25,3±5,8)%, на АІ - (28,0±7,2)%, на РС-інфекцію - (26,6±7,0)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (26,0±7,2)% (Р<0,05).

Таблиця 7

Наявність клінічних проявів ураження серцево-судинної системи (у %) та їх тривалість у хворих на грип А при різних методах лікування (M± m)

Аерозольна інтерферонотерапія проявляла виражений вплив і на динаміку ЕКГ-змін у всіх групах хворих. Збільшення частки пацієнтів, в яких зникали порушення ЕКГ, залежало від дози лаферону (табл. 8).

Частота зникнення ЕКГ-змін у пацієнтів з грипом А через 1-3 доби лікування на тлі використання Л-200 у середньому становила (21,2±6,8)%, з грипом В - (23,1±7,5)%, з АІ - (26,3±4,0)%, з РС-інфекцією - (30,0±8,0)%, з ГРВІ невстановленої етіології - (20,1±7,2)% (Р<0,05); на тлі лікування Л-500 у хворих на грип А - (43,8±5,8)%, на грип В - (45,7±8,5)%, на АІ - (50,6±6,7)%, на РС-інфекцію - (50,5±8,1)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (40,4±4,5)% (Р<0,01); за лікування Л-1 млн МО у хворих на грип А - (68,9±8,3)%, на грип В - (70,9±8,0)%, на АІ - (73,3±4,7)%, на РС-інфекцію - (73,3±7,7)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (84,0±8,2) % (Р<0,001).

Виявлені зміни з боку серцево-судинної системи у 2 (1,0%) хворих на грип А були розцінені як інфекційно-токсичний міокардит; у 8 (4,1%) хворих на грип А, у 3 (1,6%) - на грип В, у 3 (1,5%) - на АІ - як міокардіодистрофія. Всі вони отримували ТТ. У решти хворих були функціональні зміни, які зникали із зменшенням інтоксикаційного синдрому.

Таблиця 8

Наявність ЕКГ-змін (у %) і їх тривалість у хворих на грип А при аерозольній інтерферонотерапії та традиційному лікуванні (M± m)

Таким чином, аерозольне Введення лаферону сприяло зникненню змін ЕКГ у хворих на ГРВІ різної етіології. Ефект, як і за іншими ознаками, був дозозалежним і найкращим при добовій дозі 1 млн МО протягом трьох днів.

Ефективність аерозольної інтерферонотерапії оцінювали також шляхом аналізу динаміки змін показників ендогенної інтоксикації організму (ЛІІ, ЛІ, ІЗЛК). Встановлено значне зростання їх в усіх групах хворих у розпал хвороби, статистично достовірну залежність від активності інфекційного процесу.

Отримані результати проведеної терапії у хворих на грип А показали, що частота зниження до норми ЛІІ, ЛІ та ІЗЛК вже через 4-6 діб була більшою ніж серед хворих з традиційним лікуванням (Р<0,001).

В останніх аналогічний позитивний ефект досягався лише після 7-10-го дня лікування. Застосування Л-200 тис. МО через 4-6 діб лікування не супроводжувалося зростанням числа пацієнтів, в яких знижувалися до норми досліджувані показники ендогенної інтоксикації. Збільшення дози лаферону до 500 тис. МО вело до зростання числа пацієнтів, в яких нормалізувалися зазначені показники (Р<0,001). Призначення лаферону в дозі 1 млн МО викликало ще кращий лікувальний ефект (Р<0,001).

Частота нормалізації показників ендогенної інтоксикації серед пацієнтів з грипом А через 4-6 діб на тлі лікування Л-200 тис. МО, в середньому, склала (33,3±8,6)%, з грипом В - (35,5±8,1)%, з АІ - (32,3±7,1)%, з РС-інфекцією - (31,1±8,1)%, з ГРВІ невстановленої етіології - (30,3±7,7)%; на тлі лікування Л-500 тис. МО у хворих з грипом А - (56,6±9,0)%, з грипом В - (59,1 ±8,2)%, з АІ - (61,1 ±8,8)%, з РС-інфекцією - (70,0±5,6)%, з ГРВІ невстановленої етіології - (78,9±5,5)% (Р<0,001).

Після застосування Л-1 млн МО у хворих на грип А сумарна середня частота нормалізації показників ендогенної інтоксикації через 4-6 діб становила (83,3±6,7)%, на грип В - (86,0±7,1)%, на АІ - (92,3±4,6)%, на РС- інфекцію - (90,0±7,3)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (90,1±4,0)% (Р<0,001).

Таким чином, аналіз результатів аерозольної інтерферонотерапії за рівнем показників ендогенної інтоксикації організму показав, що найефективнішим було лікування у групах хворих, які отримували лаферон у дозі 1 млн МО.

Встановлено сильну пряму кореляційну залежність між тяжкістю перебігу, змінами з боку серцево-судинної системи і рівнем ендогенної інтоксикації організму. Так, у хворого з мікардитом, гарячка була гектичною, ЛІІ становив 6,4 (норма - 0,3-1,0).