Анатомія людини - Зиновій Мірчук, Марина Мірчук 2007

Осьовий скелет
Кістки мозкового черепа

Мозковий череп ділять на склепіння (дах) і основу. Основу черепа поділяють на зовнішню та внутрішню. Зовнішня поверхня склепіння черепа гладенька. На ній видно кісткові шви: лускоподібний, сагітальний (стріловидний), вінцевий, лямбдоподібний, зубчастий.

Поверхня зовнішньої основи черепа нерівна з численними отворами: хоанами, великим (потиличним), яремним, рваним та іншими отворами. У бокових відділах основи черепа розташовані соско - та шилоподібний відростки.

Потилична кістка становить задньонижній відділ мозкового черепа. Вона мас великий (потиличний) отвір, через який порожнина черепа з'єднується з хребтовим каналом. Через отвір проходять спинний мозок, судини та нерви. У кістці розрізняють основну та латеральні частини, потиличну луску. На задній (зовнішній) поверхні розташований зовнішній потиличний виступ, який легко прощупується через товщу шкіри.

Лобова кістка бере участь в утворенні переднього відділу склепіння черепа, передньої черепної ямки його основи й орбіт, у яких розміщені очні яблука та їх допоміжні органи (слізний апарат, м'язи, фасції). Складається з луски, носової та орбітальної частин. Зовнішня поверхня лобової кістки закінчується надорбітальним краєм. У носовій частині кістки міститься повітроносна лобова пазуха.

Тім'яна кістка - парна, утворює верхньобоковий відділ склепіння черепа. Між собою кістки з'єднуються сагітальним (стріловидним) швом, з лобовою кісткою та потиличною - вінцевим і лямбдоподібним швами.

Скронева кістка - парна, міститься між потиличною, тім'яною і клиноподібною кістками, бере участь в утворенні основи і бокової стінки склепіння черепа. Кожна скронева кістка утворює суглоб з нижньою шелепою і з’єднується з виличною кісткою. Вона утворює виличну дугу. У скроневій кістці розрізняють піраміду з соскоподібним відростком, барабанну та лускоподібну частини.

Мал. 1. Череп

Решітчаста кістка бере участь в утворенні основи мозкового черепа, стінок орбіт і носової порожнини. У ній розрізняють решітчасту і перпендикулярну пластинки та решітчастий лабіринт. Решітчасту пластинку видно з боку внутрішньої основи черепа. Вона має 30-40 невеликих отворів, крізь які в порожнину' черепа проникають нюхові нервові волокна та судини. Перпендикулярна пластинка складає передньоверхній відділ кісткової перегородки носа. Знизу до неї приєднується непарна, чотирикутна пластинка - леміш, яка утворює задньонижній відділ носової перегородки. Задній край лемеша гладенький, вільний і відокремлює один від одного задні носові отвори.

На кінцях донизу від країв решітчастої пластинки звисає решітчастий лабіринт, який складається з великої кількості решітчастих комірок, наповнених повітрям. Вони вистелені слизовою оболонкою, сполучаються між собою і з порожниною носа. Латеральна сторона лабіринта називається орбітальною пластинкою. Вона тонка та гладенька, бере участь в утворенні медіальної стінки орбіти. Медіальна сторона лабіринта шорстка, виступає в порожнину носа у вигляді двох відростків, вільно вигнутих по краях і закручених назовні пластинок. Вони отримати назву верхньої і середньої носових раковин. Інколи буває недорозвинена третя носова раковина.