Статеві хвороби - І. І. Мавров 2005

Відхилення від норми в статевому житті
Норми статевого життя

Розлади статевої функції в чоловіків і жінок можуть істотно вплинути на їхнє життя, тому що вони призводять до порушення взаємин у сім’ї, торкаються питання моральності, сприяють появі певних забобон, захворювань, у тому числі і статевих. Разом з тим, серед лікарів існує думка про пагубність впливу глибоких пізнань у цій галузі, що, зокрема, стосуються відхилень у сексуальному житті, хворобливих порушень спрямованості статевого потягу чи способів його задоволення. Варто підкреслити неправильність цієї позиції. Зовсім очевидно, що знання про відхилення в статевому житті (у розумних межах) не шкодять здоровим почуттям, а, навпаки, іноді запобігають появі різного роду збочень у поведінці, навчають адекватного ставлення до людей з тими чи іншими порушеннями сексуальної функції.

Це, насамперед, стосується особливостей розвитку сексуального потягу і до структури почуття любові, оскільки відхилення в сексуальному житті можуть бути безпосередньо пов’язані з відхиленнями в розвитку і самому процесі реалізації прагнення до статевої близькості.

Точне Визначення поняття «статевий потяг» дати нелегко. Основане на біологічному інстинкті розмноження, прагнення до статевої близькості в людини настільки глибоко визначене її соціальною сутністю, що трактування цього поняття лише з біологічних позицій буде неповним і не зможе охопити найбільш специфічних особливостей статевого потягу, властивих саме людині.

Не претендуючи на вирішення питання про сутність сексуального потягу, автор, проте, думає, що прагнення до статевої близькості (статевий потяг) є суб’єктивним переживанням, виникає незалежно від свідомості, стимулюючи і додаючи спрямованості діяльності людини, і знаходиться під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів.

Наявність спадково зафіксованих механізмів, що визначають виникнення статевого потягу і його розвиток до здійснення статевого акту, пов’язана з великою різноманітністю проявів прагнення до статевої близькості, що породжує труднощі при визначенні поняття «нормальний статевий потяг».

Ставлення до різних форм статевого потягу визначається, з одного боку, станом наукового вивчення даної проблеми, а з іншого - поглядами, що переважають тепер у суспільстві і постійно змінюються разом зі зміною моральних, етичних і естетичних норм. Саме тому поняття «нормальна статева діяльність» надзвичайно нестійке.

У біологічному аспекті нормальним вважається кожен прояв статевого потягу, що сприяє заплідненню. Але статева діяльність людини в більшості випадків не переслідує кінцеву мету (у біологічному відношенні) - відтворення, розмноження - оскільки вона має ще і комунікативні, емоційні функції. Тому не завжди можна досить чітко визначити межу між нормальною і ненормальною сексуальною діяльністю. Статевий потяг виявляється в безлічі різних переходів від нормального до аномального. Ці переходи ледь помітні і можуть зустрічатися як у нормальних, так і в ненормальних у статевому відношенні індивідуумів. До статевих відхилень відносять такі дії, при яких генітальні функції або відіграють незначну роль, або взагалі відсутні.

Таким чином, поняття «збочення» часом спотворюється настільки, що стає правомірним твердження Stekel: «Немає жодної людини, нормальної в еротичному відношенні. Кожний у тій чи іншій мірі відхиляється від норми. Все-таки щодо відхилень у статевому житті не можна говорити і про хворобу, тому що тоді три чверті людства довелося б вважати хворими».

Відхилення від нормального статевого потягу в психологічному аспекті можна класифікувати тільки на підставі зовнішніх форм їхнього вираження. Сексуальні відхилення неможливо систематизувати ні за психогенетичною структурою, ні за психогенезом, ні на основі їх характерологічних, індивідуальних чи навіть клінічних форм. Звичайний термінологічний поділ у даному випадку враховує лише зовнішню сторону явищ.

За своїм походженням сексуальні відхилення обумовлюються почасти ненормальною функцією залоз внутрішньої секреції, нервової системи, почасти впливом факторів зовнішнього середовища. Останні діють тим сильніше, чим більш сприятливий ґрунт, підготовлений гормонами й іншими факторами, на який вони потрапляють. У юнацькому віці й особливо в дитинстві, коли статевий потяг ще не розвинутий чи знаходиться в початковому періоді свого розвитку, частіше виникають передумови для виникнення згодом статевих збочень.

Існують різні поняття норми сексуальності. Статистична норма - нормально те, що робить більшість людей, і ненормально те, що роблять лише деякі. Однак керуватися в статевому житті формулою «нормально - часто, ненормально - рідко» безглуздо.

Суб'єктивна норма - нормально те, що роблю я і вважаю правильним, що відповідає моєму смаку; всі інші схильності не нормальні. Це найзручніше і, отже, найпоширеніше трактування поняття норми, однак воно далеко не завжди правильне.

Моральна норма - правильно і нормально те, що відповідає потребам і бажанням обох партнерів, жодному з них не шкодить і не ранить його почуттів. Оскільки статеві зносини відносять до найбільш інтимної сфери життя людини, моральними критеріями можуть бути виміряні тільки стосунки партнерів, але аж ніяк не спосіб задоволення ними своїх сексуальних потреб.

Медико - психологічна норма - нормальним є здорове поводження, тобто таке, котре сприяє фізичному, психічному і соціальному здоров'ю партнерів. У цьому аспекті нормальне всяке статеве зближення, що полягає в таких фізичних діях двох людей різної статі, що виходять з позиції усвідомленої відповідальності партнерів один перед одним і можуть принести їм відчуття фізичного задоволення і щастя, не завдаючи страждань.

Генітальний контакт (коїтус, статеві зносини) є найбільш поширеним варіантом задоволення статевого потягу й відповідає потребам більшості чоловіків і жінок. Однак не можна розглядати генітальний контакт двох партнерів як єдину форму статевої діяльності (активності), що відповідає нормі, не можна визначати ступінь ненормальності по тому, наскільки вони відхиляються від тієї, що сприяє зачаттю.

Вирішальним для визначення статевої діяльності є не спосіб, що обирають партнери, а мотив і результат. Якщо статева діяльність може принести обом насолоду, радість, щастя і задоволення, поглибити і збагатити почуття любові, зміцнити зв’язок, то в якій би формі не відбувався статевий акт, він нормальний.