Медична радіологія - Лазар А.П. 2008

Променеве дослідження центральної нервової системи
Запальні захворювання головного мозку

Найчастіше інфекція на Головний мозок поширюється контактно з осередку запалення у приносовій пазусі, вусі, чи при відкритій черепно- мозковій травмі, рідше - гематогенно з віддаленого вогнища.

Запальний процес може уражати паренхіму головного мозку (церебрит з формуванням абсцесу), Оболони головного мозку (менінгіт), чи бути поєднаним, тобто вражати і речовину і оболони головного мозку.

При ураженні паренхіми головного мозку спочатку протягом 3 діб формується вогнище запалення мозкової Тканини (церебрит) з утворенням центрального осередку некрозу і оточуючим набряком, а в наступні 7-14 діб відбувається інкапсуляція і формування абсцесу.

Рентгенологічне дослідження для діагностики запальних захворювань головного мозку та його оболонок малоінформативне, його призначають переважно для визначення наслідків перенесених захворювань. Абсцес добре виявляється за допомогою МРТ і КТ (мал. 290). На МРТ-сканах церебрит виявляється у вигляді округлого некротичного центру з кільцеподібною ділянкою набряку, що нечітко відмежована від оточуючої незміненої паренхіми. Явища набряку мозку навколо запального вогнища краще виявляються на МРТ.

На КТ абсцес виявляється у вигляді округлого вогнища зниженої денситометричної щільності, яке з часом набуває чіткіших контурів і обмежується товстою капсулою. Навколо вогнища може спостерігатись перифокальна зона підвищеної щільності запальної мозкової тканини (мал. 291). Під час ультразвукового дослідження у немовлят церебрит виявляється як вогнище округлої форми підвищенної ехогенності, пізніше формується анехогенний абсцес з перифокальною зоною підвищеної ехогенності.

Лептоменінгіт вражає судинну і павутинну мозкові оболони. У перші 2-3 доби спостерігається набряк оболон, пізніше утворюється ексудат, який накопичується в цистернах та борознах мозку. Клінічно спостерігається висока Температура тіла, блювання, головний біль, світлобоязнь. КТ і МРТ виявляють набряк мозкових оболонок у першу фазу лише за умови внутрішньовенного контрастування, коли виявляється посилення зображення м’якої мозкової оболони і кори великого мозку у місці ураження. Поява ексудату і розширення підпавутинного простору легко виявляється без контрастування на КТ, МРТ, а у немовлят - за допомогою УЗД.

Мал. 291. Внутрішньомозковий абсцес на КТ (А) та МРТ (Б).

1 - капсула абсцес а;

2 - перифокальний набряк.

Внаслідок розвитку запального процесу на комп’ютерних та магнітно-резонансних томограмах може спостерігатись зміщення вбік серединних структур мозку, обмежені розширення підпавутинних просторів (кістозний арахноїдит), а також звапнення після стихання запалення (особливо туберкульозної етіології). Інфекція з оболон часто поширюється на паренхіму мозку, внаслідок чого розвивається церебрит.

Епідуральний абсцес виникає внаслідок розвитку запального процесу між твердою мозковою оболоною та внутрішньою пластинкою кісток склепіння черепа, який на КТ- та МРТ-сканах має вигляд об’ємного рідинного утвору. За значних розмірів епідуральний абсцес може переходити через серединну лінію на протилежний бік головного мозку, чим він відрізняється від субдурального абсцесу.