Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Вчення про м'язи (міологія)
Робота м'язів

В основі роботи м’язів лежить їх здатність до скорочення, внаслідок чого рухома точка (punctum mobile) зближується з нерухомою (punctum fixum), завдяки чому відбувається рух певної частини тіла. Таким чином, долаючи певний опір або пере­міщуючи вантаж, м’яз виконує роботу.

Сила м’яза — це максимальне напруження, яке він здатний розвинути при збу­дженні. Сила м’яза залежить від його довжини, характеру іннервації, а також роз­мірів, форми і ступеня тренованості. Сила м’яза прямо пропорційна числу волокон, які входять до його складу, і визначається так званим фізіологічним поперечни­ком, тобто сумою поперечних перерізів усіх його м’язових волокон. Крім фізіоло­гічного поперечника, розрізняють ще анатомічний поперечник. Анатомічний по­перечник — це площа поперечного перерізу м’яза в його найбільш широкій ділянці, проведеного перпендикулярно поздовжній осі. У м’язах веретеноподібної, стрічкоподібної форми з паралельним розташуванням м’язових волокон анатоміч­ний і фізіологічний поперечники співпадають, у перистих м’язах фізіологічний по­перечник буде завжди більший від анатомічного (мал. 94).

Class="center">

Мал. 94. Схема анатомічного (суцільна лінія) і фізіологічного (пунктирна лінія) поперечників у м’язах паралельного та перистого типу

1 — стрічкоподібний м’яз, 2 — веретеноподібний м’яз, 3 — одноперистий м’яз

Амплітуда скорочення м’яза прямо пропорційна довжині м’язових волокон. В середньому м’яз скорочується на третину своєї довжини, інколи — на половину.

Сила м’яза і відповідно виконувана ним робота залежить від величини поверхні прикріплення його до кістки, а також від кута підходу до неї, який нерідко визнача­ється кістковими виростами і сесамоподібними кістками.

На практиці м’яз може виконувати роботу, пов’язану з подоланням певної ваги (маси) або того чи іншого опору — це робота долаюча. Ще розрізняють поступаючу і утримуючу роботу м’яза. В першому випадку м’яз, розслаблюючись, посту­пається дії сили ваги або певного опору, в другому випадку м’яз врівноважує силу опору — в такому випадку рух відсутній. Руховий апарат має важільний принцип роботи. У важелі розрізняють точку опори, точку опору (вантаж, яким може бути вага частини тіла) і точку докладання сили для подолання цього опору (переміщен­ня вантажу). Віддаль від точки опори до точки опору називається плечем опору, а від точки опори до точки докладання сили — плечем докладання сили.

Якщо дві сили розміщуються з двох боків від точки опори важеля і діють в од­ному напрямку, то такий важіль буде мати два плеча (як у терезах). Він служить для підтримування рівноваги і тому називається важелем рівноваги, або важелем першого роду (мал. 95). Прикладом може бути атланто-потиличний суглоб, в яко­му точка опори лежить на фронтальній його осі, точка опору (вага переднього від­ділу голови) знаходиться спереду від неї, а точка докладання сили (місце прикріп­лення на потиличній кістці м’язів, які врівноважують вагу голови) — позаду. Аналогічний важіль характерний і для кульшових суглобів, на поперечній осі яких балансує тулуб.

Мал. 95. Важіль першого роду (важіль рівноваги)

А — точка опори, Б — точка докладання сили, В — точка опору

Якщо точки опору і докладання сили знаходяться по одну сторону від опори, то утвориться важіль другого роду, який буває двох видів.

Перший вид: точка опору лежить між точкою опори і точкою докладання сили. Прикладом такого важеля може бути стопа під час піднімання на пальцях. В дано­му випадку точка опори знаходиться на поперечній осі плесно-фалангових сугло­бів, точка опору — на надп’ятковій кістці, на яку припадає вага всього тіла, а точка докладання сили — на горбі п’яткової кістки, до якого прикріплюється триголовий м’яз гомілки, що піднімає його, а разом з ним і все тіло при ходьбі. Оскільки плече докладання сили довше від плеча опору, то важіль цього роду називається важелем сили (мал. 96, І).

Другий вид: точка докладання сили лежить між точкою опори і точкою опору. Прикладом є ліктьовий суглоб під час його згинання. Точка опори міститься в суг­лобі, де Кістки передпліччя впираються в кістку плеча; точка опору знаходиться на дистальному кінці передпліччя, а точка докладання сили — попереду ліктьового зчленування, на горбистостях ліктьової і променевої кісток, де прикріплюються м’язи-згиначі. У цьому важелі плече докладання сили коротше від плеча опору, а тому для подолання останнього потрібна більша сила, проте цей вид важеля виграє в швидкості, тому і називається важелем швидкості (мал. 96, ІІ).

Мал. 96. Важіль другого роду

І — важіль сили: А — точка опори, Б — точка опору, В — точка докладання сили; ІІ — важіль швидкості: А — точка опори, Б — точка докладання сили, В — точка опору

Ступінь участі м’яза в тому чи іншому русі залежить не тільки від величини йо­го сили, а також і плеча сили — величини перпендикуляра, опущеного від осі обер­тання в напрямку сили, тобто від обертаючого моменту сили м’яза, який рівняється добутку величини його сили на плече цієї сили.

Збільшенню плеча сили м’язів і відповідно їх моментів обертання сприяють го­рбочки, горбистості, гребінці, шорсткості, до яких прикріплюються м’язи, а також сесамоподібні кістки.

У деяких місцях м’язи, прямуючи до місця прикріплення, перекидаються через кісткові виступи, блоки або проходять під петлями. Ці елементи також збільшують плече сили м’язів, а відповідно і момент їх обертання.

Ступінь розвитку мускулатури в людей досить різноманітний. Він залежить від віку, статі, професії та інших факторів. Нерідко зустрічаються також індивідуальні особливості м’язової системи, наприклад, відсутність деяких м’язів або подвоєння як самого м’яза, так і його головок та ін.

Основні латинські терміни

М’яз — musculus

Головка — caput

Черевце — venter

Сухожилок — tendo

Піхва сухожилка — Vagina tendinis

Мезотендиній (брижа сухожилка) — mesotendineum

Апоневроз — aponeurosis

Епімізій — epimysium

Перимізій — perimysium

Ендомізій — endomysium

Фасція — fascia

Поверхнева фасція — fascia superficialis

Глибока фасція — fascia profunda

Сухожилкова перемичка — intersectio tendinea

Проміжний сухожилок — tendo intermedius

М’язовий блок — trochlea muscularis

Синовіальна сумка — bursa synovialis