Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Вчення про м'язи (міологія)
Назва м'язів

Назви м’язів, як і їх Класифікація, не впорядковані і тому досить умовні. Для на­йменування м’язів використовують цілий ряд ознак.

Одні м’язи названі за їх зовнішньою формою: дельтоподібний м’яз (m. deltoideus), ромбоподібний м’яз (m. rhomboideus), квадратний м’яз (m. quadratus), трапецієподібний м’яз (m. trapezius), зубчастий м’яз (m. serratus), камбалоподібний м’яз (m. soleus), грушоподібний м’яз (m. piriformis), червоподібні м’язи (mm. lumbricales), коловий м’яз (m. orbicularis), пірамідальний м’яз (m. pyramidalis), круг­лий м’яз (m. teres) (мал. 89).

Інші м’язи отримали назву залежно від функції, яку вони виконують: згинач (m. flexor), розгинач (m. extensor), відвідний (m. abductor), привідний (m. adductor), пронатор (m. pronator), супінатор (m. supinator), піднімач (m. levator), опускач (m. depressor), натягувач (m. tensor), жувальний (m. masseter), стискач (сфінктер) (sphincter) (мал. 90).

Ще одні м’язи отримали назву залежно від їхньої будови, кількості головок, черевців (мал. 91). У м’язі може бути одна, дві і більше головок. Кожна головка починається від окремої кістки чи від різних точок однієї кістки. Головки, зливаючись, утворюють спільне черевце. Залежно від кількості головок розрізняють м’язи: двоголовий (biceps), триголовий (triceps) та чотириголовий (quadriceps). В окремих випадках черевце м’яза може бути поділене проміжним су­хожилком на дві частини, тоді утворюється двочеревцевий м’яз (m. digastricus).

Мал. 89. Назви м’язів за їх зовнішньою формою (за М. Ф. Іваницьким)

1 — дельтоподібний м’яз, 2 — ромбоподібний м’яз, 3 — квадратний м’яз (стегна), 4 — тра­пецієподібний м’яз, 5 — зубчастий м’яз (пе­редній зубчастий м’яз), 6 — камбалоподібний м’яз, 7 — грушоподібний м’яз, 8 — черво­подібні м’язи, 9 — коловий м’яз (ока), 10 — пірамідальний м’яз, 11 — круглий м’яз (вели­кий круглий м’яз)

Мал. 90. Назви м’язів за їх функціями (за М. Ф. Іваницьким)

1 — згинач (довгий м’яз-згинач великого пальця кисті), 2 — розгинач (довгий м’яз-розгинач велико­го пальця кисті), 3 — відвідний (короткий відвідний м’яз великого пальця кисті), 4 — привідний (корот­кий привідний м’яз стегна), 5 — пронатор (квад­ратний м’яз-пронатор передпліччя), 6 — супінатор (м’яз-супінатор передпліччя), 7 — піднімач (м’яз- підіймач лопатки), 8 — опускач (м’яз-опускач пере­городки носа), 9 — натягувач (м’яз-натягувач ши­рокої фасції стегна), 10 — жувальний (жувальний м’яз голови), 11 — стискач (зовнішній стискач (сфінктер) задньопрохідного отвору)

Певна група м’язів отримала свою назву залежно від місця їхнього початку чи від місця початку та прикріплення. Наприклад, гребінний м’яз, плечопроменевий м’яз, грудинно-ключично-соскоподібний м’яз (мал. 92).

Деякі м’язи названо залежно від напрямку їх волокон: прямий, косий, поперечний (наприклад, прямий м’яз живота, зовнішній косий м’яз живота, попе­речний м’яз живота) (мал. 93).

Окрема частина м’язів носить назву згідно з місцем їхнього розміщення (наприклад, міжреброві, підколінний, грудні та ін.). Деякі м’язи називають за випадковими ознаками, що грунтуються на віддалених асоціаціях, як, наприклад, м’язи-близнюки, м’яз гордіїв.

Мал. 91. Назви м’язів на основі їхньої будови, кількості головок, черевців (за М. Ф. Іваницьким)

1 — двоголовий м’яз (плеча), 2 — триголовий м’яз (гомілки), 3 — чотириголовий м’яз (стегна), 4 — двочеревцевий м’яз, 5 — півперетинчастий м’яз, 6 — півсухожилковий м’яз

Мал. 92. Приклади назв м’язів за місцем їх початку чи за місцем початку та прикріплення (за М. Ф. Іваницьким)

1 — за місцем початку (гребінний м’яз), 2 — за місцем їх початку і прикріплення до двох кі­сток (плечопроменевий м’яз), за місцем почат­ку та прикріплення до трьох кісток (грудинно-ключично-соскоподібний м’яз)

Мал. 93. Приклади назв м’язів за напрямом м’язових волокон

1 — прямий (прямий м’яз живота), 2 — косий (зовнішній косий м’яз живота), 3 — поперечний (поперечний м’яз живота)

М’язи, які виконують одні і ті ж рухи, тобто розміщені по один бік відносно осі суг­лоба, називаються синергістами, а м’язи, які беруть участь у різних рухах, прямо проти­лежних один одному (наприклад, згинання — розгинання), називаються антагоністами. Погодження роботи синергістичних і антагоністичних груп м’язів досягається за рахунок координації їх скорочення, яке зумовлене регулюючою дією нервової системи.