Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Вчення про м'язи (міологія)
Класифікація м'язів

Оскільки м’язи людини мають різне походження, будову та функції, то єдиної кла­сифікації їх не існує. М’язи поділяються за їх розмірами, розташуванням (топогра­фією), за ходом м’язових волокон, відношенням до суглобів, за особливостями вну­трішньої будови (напрямом м’язових волокон та їх відношенням до сухожилка).

За розмірами м’язи поділяють на довгі, короткі та широкі. Довгі м’язи найчастіше зустрічаються на кінцівках, короткі — там, де розмах рухів невеликий, наприклад, в глибоких шарах м’язів спини, між окремими хребцями чи ребрами. Широкі м’язи розміщуються переважно на тулубі і мають розширені сухожилки, які отримали назву сухожилкового розтягу, або апоневрозу (aponeurosis).

За розташуванням (топографією) розрізняють м’язи поверхневі та гли­бокі, зовнішні та внутрішні, бічні та присередні, а також м’язи голови, шиї, ту­луба, верхніх та нижніх кінцівок.

За ходом м’язових волокон м’язи поділяють на прямі, косі, попе­речні та колові.

За відношенням до суглобів м’язи ділять на односуглобові, двосуглобові та багатосуглобові — залежно від того, на скільки суглобів вони безпосе­редньо діють (мал. 87). Багатосуглобові м’язи, зазвичай, довші від односуглобових і розташовуються більш поверхнево. Бувають м’язи, які взагалі на суглоби не ді­ють, оскільки починаються і прикріплюються на кістках, які не з’єднуються за до­помогою суглобів (наприклад, шилопід’язиковий м’яз). До таких м’язів відносять мімічні м’язи, м’язи дна рота, промежини.

Мал. 87. М’язи, які проходять біля одного, двох та багатьох суглобів (за М. Ф. Іваницьким)

1 — односуглобовий (ліктьовий м’яз), 2 — двосуглобовий (прямий м’яз стегна), 3 — багатосуглобовий (довгий м’яз-згинач великого пальця стопи)

За особливостями внутрішньої будови (напрямом м’язових волокон та їх відношенням до сухожилка) розрізняють такі основні типи м’язів (мал. 88):

а) паралельний тип м’язів, у яких м’язові волокна розміщуються паралельно поздовжній осі м’яза. Такий напрямок волокон характерний для м’язів веретенопо­дібної форми;

б) перистий тип м’язів, у яких м’язові волокна розміщуються під кутом до по­здовжньої осі м’яза. Серед цих м’язів розрізняють одноперисті м’язи (mm. unipennati), м’язові волокна в яких прикріплюються до сухожилка з одного боку (наприклад, довгий м’яз-згинач великого пальця кисті); двоперисті м’язи (mm. bipennati), м’язові волокна яких прикріплюються до сухожилка з обох боків (на­приклад, довгий м’яз-згинач великого пальця стопи) і багатоперисті м’язи (mm. multipennati), в яких м’язові пучки у вигляді багатьох перистих груп прикріплю­ються до сухожилка з декількох боків (наприклад, дельтоподібний м’яз).

Мал. 88. Класифікація м’язів за особливостями їх внутрішньої будови (напрямом м’язових волокон та їх відношенням до сухожилків)

1 — веретеноподібний, 2 — одноперистий, 3 — двоперистий, 4 — багатоперистий.