Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Вегетативна (автономна) нервова система
Вегетативні сплетення грудної та черевної порожнин

У грудній порожнині великі вегетативні сплетення локалізуються вздовж низхід­ної частини аорти, в ділянці серця, воріт легень і навколо стравоходу.

1. Грудне аортальне сплетення (plexus aorticus thoracicus) розміщене на стінці грудної частини аорти, утворене гілками п’яти верхніх грудних вузлів симпатично­го стовбура, гілками великого нутряного нерва та чутливими волокнами блукаючо­го нерва. Це сплетення містить як симпатичні, так і парасимпатичні нервові волок­на. Гілки грудного аортального сплетення розповсюджуються по ходу гілок грудної частини аорти.

2. Серцеве сплетення (plexus cardiacus) є позаорганним нервовим сплетенням серця. Воно формується симпатичними і парасимпатичними нервами. Симпатичні нервові гілки походять від трьох шийних і чотирьох-п’яти верхніх грудних симпа­тичних вузлів: верхній, середній та нижній шийні серцеві нерви. Серцеві гілки па­расимпатичної природи відділяються від блукаючого нерва. Розрізняють верхні се­рцеві гілки, які відходять від шийного відділу блукаючого нерва, і нижні серцеві гілки, що відходять від поворотного гортанного нерва (гілка блукаючого нерва). За рахунок цих гілок формуються два серцевих нервових сплетення: поверхневе (plexus cardiacus superficialis) і глибоке (plexus cardiacus profundus). Перше з них розміщується між дугою аорти і поділом легеневого стовбура, друге виражене кра­ще і міститься між дугою аорти та біфуркацією трахеї.

Гілки серцевих сплетень супроводжують артеріальні судини серця до їх кінце­вих розгалужень. До складу серцевих нервів і сплетень входять симпатичні та пара­симпатичні, а також аферентні волокна. В серцевих сплетеннях виявляється велика кількість симпатичних і парасимпатичних нервових клітин та вузликів.

3. Легеневе сплетення (plexus pulmonalis) розміщується в ділянці коренів легень. Воно формується середостінними гілками від п’яти верхніх грудних симпатичних вузлів, а також 5—6 гілками, що відходять від грудної частини блукаючих нервів у тому місці, де вони проходять позаду головних бронхів. У вузлах легеневого спле­тення міститься велика кількість симпатичних і парасимпатичних нервових клітин та вузликів. Від легеневого сплетення нерви розповсюджуються по ходу судин і бронхів у частки, сегменти та часточки. В судинно-бронхіальних пучках легеневі нерви формують сплетення, в яких виявляються дрібні нервові вузлики.

4. Стравохідне сплетення (plexus oesophagealis) розміщене навколо стінки стра­воходу, утворене стравохідними гілками грудного відділу симпатичного стовбура і гілками переднього та заднього блукаючих стовбурів.

У черевній порожнині міститься найбільша кількість вегетативних сплетень та вузлів. Топографічно виділяють такі основні сплетення.

1. Черевне, або сонячне, сплетення (plexus coeliacus seu plexus solaris) належить до найбільших вегетативних сплетень (його іноді називають черевним мозком). Розміщується у вигляді підкови чи кільця навколо черевного стовбура на рівні два­надцятого грудного хребця. Своїми верхніми ділянками воно зв’язане з грудним аортальним сплетенням, нижніми — з верхнім брижовим сплетенням.

До черевного сплетення посилають свої гілки великий і малий нутряні нерви, Блукаючий нерв, поперекові (правий і лівий) вузли симпатичного стовбура, грудне аортальне сплетення та діафрагмальний нерв.

Із вузлів черевного сплетення виділяють, як правило, його найбільші — це чере­вні (ganglia coeliaca) та аортониркові (ganglia aortorenalia). Черевні вузли (правий і лівий) розміщені з обох боків від основи черевного стовбура, аортониркові (правий і лівий) — біля місця відходження від аорти ниркової Артерії.

Вузли з’єднані між собою нервовими гілками, в яких також залягають невеликі скупчення тіл нервових клітин другого ланцюга симпатичної нервової системи. Від вузлів відходять постгангліонарні симпатичні та прегангліонарні парасимпатичні волокна, які беруть участь в утворенні періартеріальних (судинних) та органних сплетень. Серед них можна виділити такі:

а) печінкове сплетення (plexus hepaticus) — продовжується від черевного спле­тення до воріт печінки, оточуючи печінкові артерії; в його утворенні беруть участь волокна черевного сплетення та переднього блукаючого стовбура;

б) селезінкове сплетення (plexus lienalis) — супроводжує селезінкову артерію до воріт селезінки; в його утворенні беруть участь гілки черевного сплетення і спіль­ного заднього стовбура обох блукаючих нервів;

в) шлункові сплетення (plexus gastrici) — продовжуються від черевного сплетення до шлунка, оточуючи ліву шлункову артерію. В його утворенні беруть участь гілки черев­ного сплетення та переднього блукаючого стовбура. Гілки шлункових сплетень розпо­всюджуються на передню і задню стінки шлунка, супроводжуючи розгалуження артерій;

г) підшлункове сплетення (plexus pancreaticus) — утворене гілками черевного, печінкового, верхнього брижового та селезінкового сплетень, а також гілками ліво­го ниркового сплетення;

ґ) надниркове сплетення (plexus suprarenalis) — парне, складається із 20—30 то­нких нервових гілочок, які з черевного сплетення входять у тканину наднирника із його заднього боку;

д) діафрагмальне сплетення (plexus phrenicus) — парне, являє собою продов­ження гілок черевного сплетення, що переплітаються і йдуть уздовж нижньої діафрагмальної артерії.

2. Верхнє брижове сплетення (plexus mesentericus superior) знаходиться в тісно­му зв’язку з черевним сплетенням і є ніби його продовженням. Топографічно воно розміщується біля основи верхньої брижової артерії на рівні першого поперекового хребця і продовжується по ходу однойменної артерії до її кінцевих розгалужень. Верхнє брижове сплетення формується прегангліонарними волокнами нутряних нервів, які, минаючи вузли черевного сплетення чи транзитом пройшовши через їх товщу, прямують до нейронів вузлів верхнього брижового сплетення. Крім того, у складі верхнього брижового сплетення проходять постгангліонарні симпатичні й аферентні нервові волокна. Останні утворюють рецепторні закінчення в органах черевної порожнини, головним чином у стінці кишки. У формуванні верхнього брижового сплетення беруть участь задній блукаючий стовбур та вісцеральні гілки чотирьох верхніх поперекових симпатичних вузлів. До його складу входить вели­кий верхній брижовий вузол (ganglion mesentericum superius), а також різні по вели­чині, формі та локалізації дрібні вузли. Верхнє брижове сплетення іннервує органи черевної порожнини, які кровопостачаються гілками однойменної артерії (підшлу­нкову залозу, тонку і товсту кишки до половини поперечної ободової).

3. Черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis) є безпосереднім продовженням черевного та верхнього брижового сплетень і простягається у ви­гляді нервоволокнистої пластинки по вентральній поверхні аорти від верхньої до нижньої брижових артерій. У формуванні сплетення беруть участь аферентні й еферентні волокна великого та малого нутряних нервів, які транзитно проходять через черевне і верхнє брижове сплетення. Нервові гілки черевного аортального сплетення містять також постгангліонарні волокна, які є відростками клітин нерво­вих вузлів симпатичного стовбура, черевного і верхнього брижового сплетень.

Черевне аортальне сплетення віддає гілки до ниркового сплетення (plexus renalis), яке є парним і розміщується вздовж ниркової артерії та її гілок. У форму­ванні ниркового сплетення беруть участь гілки черевного і верхнього брижового сплетень, а також вісцеральні гілки верхніх вузлів поперекового відділу симпатич­ного стовбура і висхідні нервові стовбурки нижнього брижового, верхнього підче­ревного сплетень та підчеревних нервів.

За рахунок гілок черевного аортального сплетення формуються сплетення арте­рій статевих залоз: яєчкове (plexus testicularis) — у чоловіків, яєчникове (plexus ovaricus) — у жінок.

4. Нижнє брижове сплетення (plexus mesentericus inferior) відходить від черев­ного аортального сплетення. Воно простягається вздовж нижньої брижової артерії й її гілок, утворюючи навколо них однойменні сплетення. У формуванні нижнього брижового сплетення беруть участь гілки черевного і верхнього брижового спле­тень, які заходять у нього із міжбрижового сплетення (нервоволокнистий тяж, який з’єднує верхнє і нижнє брижові сплетення). В нижнє брижове сплетення йдуть також нервові гілки із верхніх вузлів поперекового відділу симпатичного стовбура. Нижнє брижове сплетення іннервує поперечну і низхідну частини ободової кишки, сигмоподібну та верхні відділи прямої кишки. Біля місця відходження нижнього брижового сплетення розміщений нижній брижовий вузол (ganglion mesentericus inferius). Його постгангліонарні волокна йдуть у таз у складі підчеревного нерва.

5. Верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus superior) — непарне, роз­міщене під біфуркацією аорти. В утворенні сплетення беруть участь гілки черевно­го аортального сплетення, нижніх поперекових та першого крижового вузлів сим­патичного стовбура. Нижня частина верхнього підчеревного сплетення, що розміщується нижче мису крижа, роздвоюється на два пучки нервів — правий та лівий підчеревні нерви (n. hypogastricus dexter/sinister), — які прямують униз та вбік і з’єднують верхнє підчеревне сплетення з нижнім. У висхідному напрямку від під­черевних нервів відходять нервові волокна, які йдуть у брижу сигмоподібної та низхідної ободової кишок, у верхнє прямокишкове, нижнє брижове, а іноді й нир­кове сплетення. Крім того, від підчеревних нервів відходять нерви до сигмоподіб­ної і прямої кишок, до нижнього відділу сечовода, сечового міхура, а також гілки, які беруть участь у формуванні сплетень навколо артеріальних судин малого таза.

6. Нижнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior), або тазове (plexus pelvicus), — парне, розміщене спереду та з боків від прямої кишки на поверхні м’яза-піднімача відхідника. Це одне з найбільших вегетативних сплетень. Воно включає не тільки елементи симпатичної нервової системи, але й парасимпатичний компонент та утворене симпатичними волокнами підчеревних нервів, крижових нутряних нервів і парасимпатичними волокнами тазових нутряних нервів. Вузли нижнього підчеревного сплетення мають різну величину і форму. Топографія їх у складі сплетення дуже мінлива. Крім вузлів, у нервових пучках сплетення містить­ся велика кількість окремих нейроцитів.

Нижнє підчеревне сплетення своїми гілками бере участь в утворенні ряду вто­ринних сплетень, назва яких відповідає назві органів, які вони іннервують:

а) середнє прямокишкове сплетення (plexus rectalis medius) розміщене на стінці середньої частини прямої кишки, утворене гілками нижнього підчеревного та верх­нього прямокишкового сплетень;

б) нижнє прямокишкове сплетення (plexus rectalis inferior) розміщене на стінці нижньої частини прямої кишки та відхідникового каналу, утворене гілками ниж­нього підчеревного, верхнього і нижнього прямокишкових сплетень та нижніх прямокишкових нервів;

в) сечоміхурове сплетення (plexus vesicalis) розміщене на бічних стінках сечово­го міхура, утворене парасимпатичними гілками тазових нутряних нервів;

г) передміхурове сплетення (plexus prostaticus) розміщене на бічних, задній та нижній поверхнях передміхурової залози; утворене гілками нижнього підчеревного та міхурового сплетень;

ґ) печеристі нерви статевого члена (nn. cavernosi penis) йдуть від передміхуро­вого сплетення через сечостатеву діафрагму до статевого члена. На спинці статево­го члена ці нерви з’єднується з дорзальним нервом статевого члена і досягають пе­черистих тіл;

д) печеристі нерви клітора (nn. cavernosi clitoridis) утворені гілками нижнього під­черевного сплетення, досягають клітора, пройшовши через сечостатеву діафрагму;

е) сплетення сім’явиносної протоки (plexus deferentialis) розміщене навколо сім’явиносної протоки, віддає гілки до сім’яних пухирців; утворене гілками ниж­нього підчеревного та міхурового сплетень;

є) матково-піхвове сплетення (plexus uterovaginalis) розміщене у приматковій сполучній тканині, переважно по боках матки та піхви, у вигляді парного скупчен­ня нервових вузлів і волокон; утворене гілками нижнього підчеревного та міхурового сплетень. Гілки матково-піхвового сплетення прямують до матки, піхви, мат­кових труб і яєчників.