Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Периферична нервова система
Спинномозкові нерви
Довгі гілки плечового сплетення
Довгі гілки плечового сплетення відходять від підключичної частини плечового сплетення, від його бічного, присереднього та заднього пучків. До цих гілок належать серединний нерв, ліктьовий нерв, присередній шкірний нерв плеча, присередній шкірний нерв передпліччя, м’язово-шкірний та променевий нерви.
Серединний нерв (n. medianus) починається двома корінцями — присереднім (radix medialis (CVIII-ThI) та бічним (radix lateralis (CVI-CVII) — від присереднього та бічного пучків плечового сплетення. Корінці зливаються в єдиний стовбур попереду пахвової Артерії, далі нерв проходить на плечі у присередній двоголовій борозні разом із плечовими артерією та венами. На протяжності плеча серединний нерв ніяких гілок не дає. У ліктьовій ямці нерв проходить під апоневрозом двоголового м’яза плеча, пронизує круглий м’яз-привертач і лягає на передпліччі у серединну борозну. Через канал зап’ястка серединний нерв проходить на кисть і розгалужується на спільні долонні пальцеві нерви.
На передпліччі серединний нерв віддає м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують майже всі м’язи передньої поверхні передпліччя, крім ліктьового м’яза-згинача кисті та медіальної частини глибокого м’яза-згинача пальців. Найбільшою гілкою серединного нерва на передпліччі є передній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii anterior), який іде по передній поверхні міжкісткової перетинки разом з міжкістковою артерією. Ця гілка іннервує глибокі м’язи передньої поверхні передпліччя і віддає гілку до передньої частини променево-зап’ясткового суглоба.
На кисті серединним нервом іннервуються короткий відвідний м’яз великого пальця, м’яз, що протиставляє великий палець, поверхнева головка короткого м’яза-згинача великого пальця, а також І—ІІІ червоподібні м’язи. Ще до входу в канал зап’ястка серединний нерв дає невелику долонну гілку серединного нерва (r. palmaris n. mediani), яка іннервує шкіру в ділянці передньої поверхні променево-зап’ясткового суглоба і підвищення великого пальця на середині долоні.
Кінцевими гілками серединного нерва є три спільних (загальних) долонних пальцевих нерви (nn. digitales palmares communes), які розміщуються вздовж першого, другого і третього міжп’ясткових проміжків під поверхневою долонною артеріальною дугою і долонним апоневрозом. Перший спільний долонний пальцевий нерв іннервує перший червоподібний м’яз, а також віддає три шкірні гілки — власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii). Дві з них ідуть уздовж променевої і ліктьової сторін великого пальця, третя — уздовж променевої сторони вказівного пальця, іннервуючи шкіру цих ділянок пальців. Другий і третій спільні долонні пальцеві нерви дають по два власних долонних пальцевих нерви, які йдуть до шкіри обернених одна до одної поверхонь ІІ, ІІІ та IV пальців, а також до шкіри тильної поверхні дистальних фаланг ІІ і ІІІ пальців. Крім того, від другого спільного долонного пальцевого нерва іннервується другий червоподібний м’яз.
Ліктьовий нерв (n. ulnaris) бере початок від присереднього пучка плечового сплетення (CVII, VIII-ТhI), йде по медіальній стороні плеча на задню поверхню присереднього надвиростка (де лежить поверхнево під шкірою і тому його тут часто можна вдарити, що викликає в медальній зоні передпліччя відчуття поколювання), потім лягає в ліктьову борозну, де йде разом із однойменними артерією та венами, і дистально переходить у свою кінцеву долонну гілку (r. palmaris n. ulnaris). На плечі ліктьовий нерв, так сам як і серединний, гілок не віддає.
На передпліччі ліктьовий нерв дає м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують м’яз-ліктьовий згинач зап’ястка і ліктьову частину глибокого м’яза-згинача пальців, а також невелику суглобову гілку, яка іннервує капсулу ліктьового суглоба. В нижній третині передпліччя від ліктьового нерва відходить тильна гілка (r. dorsalis n. ulnaris), яка йде на тильну поверхню кисті, де своїми кінцевими гілками — тильними пальцевими нервами (nn. digitales dorsales) — іннервує шкіру мізинця, безіменного пальця та ліктьового боку середнього пальця.
Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmaris n. ulnaris) є продовженням ліктьового нерва. На рівні горохоподібної кістки ця гілка поділяється на поверхневу та глибоку гілки. Поверхнева гілка (r. superficialis) йде поверхнево під шкірою, віддає м’язову гілку до короткого долонного м’яза і продовжується у спільний долонний пальцевий нерв (n. digitalis palmaris communis), який іде у IV міжкістковому проміжку та поділяється на два власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii), які розгалужуються у шкірі сусідніх поверхонь IV і V пальців з долонної сторони й у шкірі середньої та дистальної фаланг цих пальців з тильної сторони. Глибока гілка (r. profundus) йде разом із глибокою гілкою ліктьової артерії, супроводжує глибоку долонну артеріальну дугу і віддає гілки, які іннервують відвідний м’яз мізинця, короткий м’яз-згинач мізинця, протиставний м’яз мізинця, міжкісткові м’язи, ІІІ та IV червоподібні м’язи, привідний м’яз великого пальця та глибоку головку короткого м’яза-згинача великого пальця.
Присередній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis) (CVIII-ThI) починається від присереднього пучка плечового сплетення, супроводжує плечову артерію, з’єднується зазвичай з пронизуючою гілкою ІІ-го грудного нерва, так званого міжреброво-плечового, й іннервує шкіру на медіальній поверхні плеча до ліктьового суглоба.
Присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis) (CVIII-ThI) також бере початок від присереднього пучка плечового сплетення. В пахвовій ямці він лежить поряд з ліктьовим нервом; у верхній частині плеча розміщується медіально від плечової артерії поряд з присередньою підшкірною веною руки, разом з якою пронизує фасцію і стає підшкірним. Цей нерв іннервує шкіру на ліктьовій (медіальній) стороні передпліччя до променево-зап’ясткового суглоба.
М’язово-шкірний нерв (n. musculocutaneus) (CV-CVII) відходить від бічного пучка плечового сплетення, пронизує дзьобо-плечовий м’яз і прямує вниз між двоголовим м’язом плеча та плечовим м’язом. У ліктьовій ямці нерв йде в передній бічній ліктьовій борозні і продовжується на передпліччя під назвою бічний шкірний нерв передпліччя. На плечі м’язово-шкірний нерв дає м'язові гілки (rr. musculares), які іннервують дзьобо-плечовий, плечовий та двоголовий м’язи плеча. На передпліччі бічний шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii lateralis) іннервує шкіру передньо-бічної поверхні передпліччя.
Променевий нерв (n. radialis) (CV-ThI) є продовженням заднього пучка плечового сплетення. У пахвовій ямці променевий нерв розміщений позаду пахвової артерії і лежить глибше за попередні нерви, йде вниз, убік і назад, огинає плечову кістку ззаду і, дійшовши до бічного надвиростка плеча, поділяється на глибоку та поверхневу гілки. По ходу променевий нерв віддає такі гілки:
М'язові гілки (rr. musculares) променевого нерва іннервують усі задні м’язи плеча — триголовий м’яз плеча, ліктьовий м’яз та окремі бічні м’язи передпліччя (плечопроменевий м’яз та довгий променевий м’яз-розгинач зап’ястка).
Задній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii posterior) відходить від променевого нерва у пахвовій порожнині, розгалужується в шкірі задньої поверхні плеча й іннервує її.
Нижній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis inferior) відходить від променевого нерва на плечі й іннервує шкіру бічної поверхні плеча нижче дельтоподібної ділянки.
Задній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii posterior) відходить від променевого нерва на плечі, розгалужується у шкірі задньої поверхні передпліччя.
Поверхнева гілка (r. superficialis) променевого нерва йде на передпліччі у променевій борозні разом з променевими артерією та венами. Дещо вище рівня променево-зап’ясткового суглоба нерв пронизує фасцію передпліччя і переходить на тил кисті, де розгалужується на 5 тильних пальцевих нервів (nn. digitalles dorsales), які іннервують шкіру тильних поверхонь проксимальних фаланг перших двох пальців з обох боків та середнього пальця з латерального боку.
Глибока гілка (r. profundus) променевого нерва проходить через м’яз-супінатор передпліччя, до якого дає гілочку, потім огинає шийку променевої кістки з латерального боку і, вийшовши на задню поверхню передпліччя, іннервує всі м’язи на його задній поверхні. Кінцевою і найдовшою її гілкою є задній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii posterior), який іде по задній поверхні міжкісткової перетинки до кисті, віддає гілочки до міжкісткової перетинки та кісток передпліччя, міжзап’ясткових, зап’ястково-п’ясткових та п’ястково-фалангових суглобів кисті.
Дані про нерви плечового сплетення наведені в табл. 10.
Таблиця 10 НЕРВИ ПЛЕЧОВОГО СПЛЕТЕННЯ
|
Нерви |
Хід нерва |
Гілки |
Ділянка іннервації |
|
Короткі гілки плечового сплетення |
|||
|
Дорзальний нерв лопатки (n. dorsalis scapulae) |
Відходить від надключичної частини плечового сплетення і прямує до відповідних м’язів |
М’язи: піднімач лопатки, великий і малий ромбоподібні |
|
|
Довгий грудний нерв (n. thoracicus longus) |
Такий же |
Передній зубчастий м’яз |
|
|
Підключичний нерв (n. subclavius) |
Такий же |
Підключичний м’яз |
|
|
Надлопатковий нерв (n. suprascapularis) |
Такий же |
М’язи: надосний, підосний; капсула плечового суглоба |
|
|
Підлопатковий нерв (n. subscapularis) |
Такий же |
Підлопатковий і великий круглий м’язи |
|
|
Грудоспинний нерв (n. thoracodorsalis) |
Такий же |
Найширший м’яз спини |
|
|
Бічний і присередній Грудні нерви (nn. pectorales lateralis et medialis) |
Відходять від підключичної частини плечового сплетення |
Великий і малий грудні м’язи |
|
|
Пахвовий нерв (n. axillaris) |
Відходить від заднього пучка плечового спелетення, огинає хірургічну шийку плечової кістки |
1. М’язові гілки; 2. Верхній бічний шкірний нерв плеча |
Дельтоподібний, малий круглий м’язи; капсула плечового суглоба Шкіра дельтоподібної ділянки і верхнього відділу задньобічної ділянки плеча |
|
Довгі гілки плечового сплетення |
|||
|
Присередній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis) |
Відходить від присереднього пучка плечового сплетення, супроводжує плечову артерію |
Шкіра присередньоної поверхні плеча до ліктьового суглоба |
|
|
Присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis) |
Відходить від присереднього пучка плечового сплетення, прилягає до плечової артерії, спускається на передпліччя |
1. Передня гілка; 2. Ліктьова гілка |
Шкіра ліктьової (присередньої) сторони передпліччя (передньої поверхні) до променево-зап’ясткового суглоба |
|
Ліктьовий нерв (n. ulnaris) |
Починається від присереднього пучка плечового сплетення, йде разом із серединним нервом і плечовою артерією в присередній борозні двоголового м’яза, потім відхиляється медіально і назад, огинає присередній надвиросток плечової кістки та лягає в ліктьову борозну передпліччя, спереду від тримача згиначів і разом з ліктьовою артерією виходить на долоню |
На плечі гілок не віддає. На передпліччі і кисті: 1. М’язові гілки 2. Чутливі гілки |
1. М’язи: ліктьовий згинач зап’ястка, присередня частина глибокого згинача пальців, короткий долонний, м’язи підвищення малого пальця, долонні і тильні міжкісткові, ІІІ та IV червоподібні, привідний великого пальця кисті, короткий згинач великого пальця (глибока головка) 2. Суглоби — ліктьовий, променево-зап’ястковий, суглоби кисті (частково). Шкіра підвищення малого пальця ліктьової сторони долоні, променевої та ліктьової сторін V та ліктьової сторони IV пальців |
|
Серединний нерв (n. medianus) |
Відходить двома корінцями від присереднього і бічного пучків плечового сплетення, охоплює пахвову артерію, проходить у присередній борозні двоголового м’яза плеча, ліктьовій ямці, пронизує м’яз - круглий привертач, на передпліччі йде в однойменній борозні, виходить на долоню через канал зап’ястка |
На плечі гілок не віддає На передпліччі: 1. М’язові гілки 2. Чутливі гілки |
1. М’язи: круглий привертач, променевий згинач зап’ястка, довгий долонний, поверхневий згинач пальців і бічна частина глибокого згинача пальців, довгий згинач великого пальця кисті, квадратний привертач, короткий відвідний великого пальця кисті, короткий згинач великого пальця кисті (поверхнева головка), протиставляч великого пальця кисті, червоподібні (І-ІІ); 2. Суглоби: ліктьовий, променево-зап’ястковий, Суглоби кисті (частково). Шкіра ділянки променево-зап’ясткового суглоба (передня поверхня); тенара (променевої сторони долоні), І, ІІ, ІІІ і променевої сторони IV пальця, тильної поверхні середньої та дистальної фаланг ІІ-III пальців |
|
М’язово-шкірний нерв (n. musculocutaneus) |
Відходить від бічного пучка плечового сплетення, пронизує дзьобо-плечовий м’яз; м’язові гілки проходять між двоголовим і плечовим м’язами, а потім виходить на бічну поверхню передпліччя під назвою «бічний шкірний нерв передпліччя» |
1. М’язові гілки; 2. Чутливі гілки; 3. Бічний шкірний нерв передпліччя |
М’язи: двоголовий плеча, дзьобо-плечовий, плечовий Капсула ліктьового суглоба Шкіра променевої сторони передпліччя до підвищення великого пальця |
|
Променевий нерв (n. radialis) |
Відходить від заднього пучка плечового сплетення, огинає плечову кістку, розміщуючись під триголовим м’язом плеча в плечом’язовому каналі, виходить у передню ліктьову борозну, де ділиться на поверхневу і глибоку гілки |
1. Задній шкірний нерв плеча; 2. Задній шкірний нерв передпліччя; 3. М’язові гілки; 4. Глибока гілка (пронизує м’яз- супінатор і переходить у задній міжкістковий нерв передпліччя); 5. Поверхнева гілка (лежить у променевій борозні передпліччя й переходить на тил кисті, продовжуючись у тильні пальцеві нерви) |
Шкіра задньої та задньобічної поверхонь плеча. Шкіра задньої поверхні передпліччя. Капсула плечового суглоба. М’язи: триголовий плеча, ліктьовий. М’язи: плечопроменевий, довгий променевий розгинач зап’ястка, короткий променевий розгинач зап’ястка, супінатор, розгинач пальців, розгинач мізинця, ліктьовий розгинач зап’ястка, довгий відвідний м’яз великого пальця, довгий розгинач великого пальця кисті, короткий розгинач великого пальця кисті, розгинач вказівного пальця. Шкіра тильної та латеральної сторін основи І пальця, тильна поверхня І, ІІ та променевої сторін ІІІ пальців |
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.