Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Анатомія скелета тулуба
З'єднання кісток грудної клітки

У грудній клітці розрізняють наступні з’єднання.

З’єднання ребер з грудиною. Хрящові частини справжніх ребер (з ІІ по VІІ) з’єднуються з грудиною за допомогою невеликих грудинно-ребрових суглобів (articulationes sternocostales). Суглоби прості, плоскі, багатоосьові, малорухомі (можливі рухи: піднімання та опускання Ребра). Суглобова капсула тонка, вона є продовженням окістя грудини в охрястя ребрового хряща. Спереду і ззаду ці сугло­би укріплені променистими грудинно-ребровими зв’язками (ligg. sternocostalia radiata). Хрящ першого ребра безпосередньо зростається з грудиною, утворюючи грудинно-ребровий синхондроз І ребра (synchondrosis sternocostalis costae primae). Хрящі несправжніх ребер (VIII—X) з’єднуються між собою і з хрящами вищележачих ребер міжхрящовими суглобами (articulationes interchondrales) і утворюють так звані реброві дуги (arcus costaks).

З’єднання ребер з хребцями здійснюється за допомогою реброво-хребцевих суглобів (articulationes costovertebrales), які складаються з двох суглобів: суглоба головки ребра та реброво-поперечного.

Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae) утворений двома ребровими ям­ками (пів-ямками) двох суміжних грудних хребців і суглобовою поверхнею голо­вки ребра. Головки І, XI і ХІІ ребер з’єднуються з повною ямкою на тілі відповід­ного хребця. Суглоб головки ребра плоский, комбінований та багатоосьовий. Суглобові поверхні ребрових ямок і головок вкриті волокнистим хрящем. Суглобо­ва капсула тонка, прикріплюється по краю суглобових поверхонь. Суглоб укріпле­ний внутрішньокапсульною внутрішньосуглобовою зв’язкою головки ребра (lig. capitis costae intraarticulare), яка йде від гребеня головки ребра до міжхребцевого диска і ділить порожнину суглоба на дві камери (зв’язка існує в порожнині суглобів II—X ребер), та позакапсульною променистою зв’язкою головки ребра (lig. capitis costae radiatum), яка йде віялоподібно від передньої поверхні головки ребра до передньобічних поверхонь тіл сусідніх хребців та міжхребцевого диска.

Реброво-поперечний суглоб (articulatio costotransversaria) утворений суглобовою поверхнею горбка ребра та ребровою ямкою поперечного відростка (існує у десяти верхніх ребер). Форма суглоба циліндрична. Суглобові поверхні вкриті гіаліновим хрящем. Суглобова капсула тонка, прикріплюється по краю суглобових поверхонь.

Суглоб укріплюють такі зв’язки:

а) верхня реброво-поперечна зв’язка (lig. costotransversarium superius), яка йде від нижньої поверхні поперечного відростка до гребеня шийки нижчележачого ребра;

б) бічна реброво-поперечна зв’язка (lig. costotransversarium laterale), яка йде від горбка ребра до верхівки поперечного відростка;

в) реброво-поперечна зв’язка (lig. costotransversarium) залягає між задньою поверх­нею шийки ребра і передньою поверхнею поперечного відростка відповідного хребця.

Суглоб головки ребра та реброво-поперечний суглоб анатомічно відокремлені, але рухи в них відбуваються одночасно, тому функціонально вони утворюють ком­бінований реброво-хребцевий суглоб. За формою цей суглоб циліндричний, обер­тання ребер відбувається навколо однієї осі, яка проходить вздовж шийки ребра. При цих обертальних рухах передні кінці ребер разом з грудиною здійснюють екс­курсії вверх і вниз. Коли передні кінці ребер піднімаються разом з грудиною, об’єм грудної клітки збільшується (вдих); при опусканні передніх кінців ребер вміст гру­дної клітки зменшується (видих).