Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Анатомія скелета тулуба
Класифікація і будова ребер

Залежно від того, як Ребра прикріплюються до грудини, їх розділяють на справжні (costae verae), несправжні (costae spuriae) і вільні, або коливні (costae fluitantes). Сім верхніх пар ребер, які своїми хряща­ми прикріплюються до грудини, назива­ються справжніми. Восьму, дев’яту та де­сяту пари, які своїми хрящами прикріплюються до хряща вищерозміщеного ребра, називають несправжніми.

Одинадцята та дванадцята пари спереду не зафіксовані, лежать вільно в м’язах і їх називають вільними, або коливними.

Кожне ребро (costa), крім одинадцятого і дванадцятого, складається з ребрової кіс­тки (os costalis) та ребрового хряща (cartilago costalis). В місці їх з’єднання окі­стя ребрової кістки безпосередньо перехо­дить в охрястя гіалінового ребрового хря­ща.

У ребрі розрізняють тіло (corpus costae) та два кінці — передній (extremitas anterior), або грудинний та задній (extremitas posterior), або хребтовий (мал. 26Б).

Тіло ребра довге, плоске, зігнуте. На ньому розрізняють верхній та нижній краї (margo superior et margo inferior), а також зовнішню і внутрішню поверхні (facies externa et facies interna). На внут­рішній поверхні головним чином середніх ребер вздовж нижнього краю помітна не­глибока борозна ребра (sulcus costae), в якій залягають міжреберні судини і нерв.

На задньому кінці ребро має потовщення — головку ребра (caput costae), яка своєю суглобовою поверхнею головки ребра (facies articularis capitis costae) зчлено­вується з тілами двох суміжних грудних хребців. Суглобова поверхня головки роз­діляється гребенем головки (crista capitis costae) на дві неоднакової величини фасетки (верхня менша нижньої). За головкою йде звужена частина — шийка ребра (collum costae), по верхньому краю якої проходить поздовжній гребінь шийки ребра (crista colli costae), який відсутній у першому та останньому ребрах. За шийкою слідує горбок ребра (tuberculum costae), який має суглобову поверхню горбка ребра (facies articularis tuberculi costae) для зчленування ребра з поперечним відростком відповідного грудного хребця. На деякій відстані від горбка тіло ребра згинається вперед, утворюючи кут ребра (angulus costae). На першому ребрі цей кут збігається з горбочком, на останніх ребрах віддаль між горбочком і реберним кутом збільшу­ється до одинадцятого, а на дванадцятому кут зникає зовсім.

Мал. 26. Грудина і ребра

А — грудина: 1 — ручка, 2 — тіло, 3 — мечопо­дібний відросток, 4 — реброві вирізки, 5 — кут грудини, 6 — яремна вирізка, 7 — ключична ви­різка. Б — восьме ребро (вигляд зсередини): 1 — суглобова поверхня головки ребра, 2 — шийка ребра, 3 — кут ребра, 4 — тіло ребра, 5 — боро­зна ребра. В — перше ребро (вигляд зверху): 1 — горбок ребра і його суглобова поверхня, 2 — шийка ребра, 3 — борозна підключичної Артерії, 4 — борозна підключичної вени, 5 — горбок переднього драбинчастого м’яза

Величина і форма окремих ребер залежить від форми грудної клітки і положен­ня їх щодо останньої.

Довжина ребер збільшується зверху вниз до сьомого ребра; сьоме та восьме ре­бра найдовші, а, починаючи з дев’ятого ребра, знову вкорочуються аж до дванадця­того ребра. Слід зазначити, що ребра дугоподібно зігнуті і скручені навколо осі так, що передні їх кінці нахилені вниз і присередньо. Причому нахил збільшується зве­рху вниз. Якщо кінець першого ребра лежить на рівні тіла третього грудного хреб­ця, то лінія, що продовжує дванадцяте ребро, перетинає лобковий симфіз. У зв’язку з таким розташуванням ребер ширина міжреберних проміжків збільшується в на­прямку ззаду наперед.

Два перших і два останніх ребра мають деякі характерні особливості, які значно відрізняють їх від інших ребер.

Перше ребро (costa prima) найширше, найбільш зігнуте і розташоване майже го­ризонтально (мал. 26 В ). Внаслідок цього в ньому, на відміну від інших ребер, роз­різняють не зовнішню та внутрішню поверхні, а верхню та нижню (facies superior et facies inferior) і не верхній та нижній краї, а зовнішній та внутрішній (margo externus et margo internus). На верхній поверхні першого ребра знаходиться горбок переднього драбинчастого м’яза (tuberculum musculi scaleni anterioris), до якого прикріплюється однойменний м’яз. Попереду від горбка розташовується борозна підключичної вени (sulcus venae subclaviae), а позаду — борозна підключичної арте­рії (sulcus arteriae subclaviae), де проходить Підключична артерія, перегинаючись через перше ребро і до якого при необхідності може бути притиснута. Позаду від борозни підключичної артерії знаходиться невелика шорсткуватість, до якої при­кріплюється середній драбинчастий м’яз. На першому ребрі відсутні борозна ребра та гребінь головки. Шийка першого ребра довга та тонка, ребровий кут співпадає з ребровим горбком.

Друге ребро (costa secunda) має на зовнішній поверхні шорсткуватість — горбистість переднього зубчастого м’яза (tuberositas musculi serrati anterioris), де при­кріплюється зубець однойменного м’яза.

Одинадцяте та дванадцяте ребра (costa XI et costa XII) мають не розділені гре­бенем суглобові поверхні головок, бо вони своїми головками (на відміну від інших ребер) зчленовуються з тілами не двох суміжних хребців, а з тілом одного. Кут, шийка, горбок і реброва борозна на одинадцятому ребрі слабо виражені, а на два­надцятому — зовсім відсутні.

Грудина (sternum) — плоска кістка, за своєю формою нагадує меч. В ній розріз­няють ручку (manubrium sterni), тіло (corpus sterni) та мечоподібний відросток (processus xiphoideus) (мал. 26А). Ручка — найбільш широка і потовщена частина грудини, вона має декілька вирізок: непарну яремну (incisura jugularis) і парні клю­чичну та реброву (incisura clavicularis et incisura costalis). На тілі грудини є тільки реброві вирізки для з’єднання з ребрами. Нижній край ручки і верхній край тіла утворюють між собою кут грудини (angulus sterni). Мечоподібний відросток закін­чується тупим кінцем; він інколи буває роздвоєним, або містить отвір.