Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Головний мозок
Бічні шлуночки

Бічні шлуночки (ventricuh laterals) розміщені в товщі півкуль великого мозку і є залишком порожнини першого мозкового міхура (мал. 246).

Розрізняють два бічних шлуночки: лівий (перший), який відповідає лівій півкулі, і правий (другий), що міститься у правій півкулі великого мозку.

Кожний бічний шлуночок вистелений епендимою, заповнений спинномозковою рідиною та сполучається з третім шлуночком за допомогою міжшлуночкового отвору. Міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare) парний, розміщений між стовпом склепіння та таламусом.

Мал. 246. Бічні шлуночки великого мозку — горизонтальний розріз (за М. Р. Сапіним)

1 — прозора перегородка; 2 — порожнина прозорої перегородки; 3 — погранична смуга; 4 — центральна частина бічного шлуночка; 5 — ніжка склепіння; 6 — спайка склепіння; 7 — пташи­на шпора; 8 — задній ріг; 9 — подушка (валик) мозолистого тіла; 10 — гіпокмп; 11 — нижній ріг бічного шлуночка; 12 — зоровий горб; 13 — міжшлуночковий отвір; 14 — головка хвостатого ядра; 15 — передній ріг бічного шлуночка

У бічному шлуночку виділяють центральну частину, а також передній, задній та нижній роги. Відділи шлуночка розміщуються у всіх частках півкуль (за винят­ком острівця).

Центральна частина (pars centralis) бічного шлуночка міститься в тім’яній час­тці півкуль великого мозку. Її медіальна стінка утворена тілом склепіння, верхня — мозолистим тілом, а нижня — тілом хвостатого ядра, таламусом і термінальною смужкою. Верхня і нижня стінки бічного шлуночка з’єднуються під гострим кутом, у зв’язку з цим латеральна стінка в центральній частині бічного шлуночка ніби від­сутня.

Передній (лобовий) ріг (cornu frontale — anterius) являє собою щілиноподібний простір, що міститься в лобовій півкулі перед міжшлуночковим отвором. Медіаль­на стінка переднього рога утворена прозорою перегородкою, латеральна і, частко­во, нижня стінка — головкою хвостатого ядра. Передня, верхня і нижня стінки пе­реднього рога обмежені волокнами мозолистого тіла.

Нижній (скроневий) ріг (cornu temporale — inferius) бічного шлуночка є порож­ниною скроневої частки. Латеральна та верхня стінки нижнього рога утворені мо­золистим тілом і хвостом хвостатого ядра. Медіальну стінку утворює гіпокамп, який тягнеться до передніх відділів нижнього рога і закінчується потовщенням. Це потовщення гіпокампа розділене дрібними борознами на окремі горбочки (пальці ноги морського коника — digitationes hippocampi). З медіальної сторони з гіпокампом зрощена торочка гіпокампа (fimbria hippocampi), яка є продовженням ніжки склепіння і до якої прикріплене судинне сплетення бічного шлуночка, що спуска­ється сюди з центральної частини.

Задній (потиличний) ріг (cornu occipitale — posterius) бічного шлуночка заходить у потиличну частку півкулі. Верхня і латеральна його стінки утворені волокнами мозо­листого тіла, нижня і медіальна стінки — білою речовиною потиличної частки. На ме­діальній стінці заднього рога є два випини: верхній і нижній. Верхній випин — цибули­на заднього рогу (bulbus cornus posterioris) представлений волокнами мозолистого тіла на їх шляху в потиличну частку, які в цьому місці огинають тім’яно-потиличну бороз­ну. Нижній випин — пташина шпора (calcar avis) — утворений за рахунок втискуван­ня в порожнину заднього рогу мозкової речовини, яка розміщена в глибині шпорної борозни. На нижній стінці заднього рогу є дещо випуклий колатеральний трикутник (trigonum collaterale) — слід втиснення у порожнину шлуночка речовини півкулі вели­кого мозку, що міститься в глибині колатеральної борозни.

У центральній частині і нижньому розі бічного шлуночка розміщене судинне сплетення (plexus choroideus ventriculi laterahs), яке продукує спинномозкову ріди­ну. Це сплетення є похідним м’якої (судинної) Оболонки головного мозку і розга­луженням передньої ворсинчастої Артерії (гілки внутрішньої сонної артерії), яке у порожнині шлуночка утворює переплетення судин і вкрите епітеліальним шаром — залишком внутрішньої стінки першого мозкового міхура. Ці структури ворсинчас­того сплетення (стінка кровоносної судини та епітелій) є морфологічним субстра­том гематоенцефалічного бар’єру, який запобігає проникненню з кровоносного ру­сла до спинномозкової рідини більшості шкідливих речовин (за винятком алкоголю та деяких інших нейротропних речовин).

Судинне сплетення проникає у порожнину бічного шлуночка крізь ворсинчас­ту щілину (fissura choroidea), яка розміщена в його центральній частині між тала­мусом та склепінням, а в нижньому розі — між кінцевою стрічкою та торочками гіпокампа.

Місце прикріплення ворсинчастого сплетення до таламуса називається ворсин­частою стрічкою (taenia choroidea). В передніх відділах судинне сплетення бічно­го шлуночка через міжшлуночковиий отвір (foramen interventriculare) сполучається з судинним сплетенням ІІІ шлуночка.