Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Головний мозок
Базальні (підкіркові) ядра і біла речовина кінцевого мозку

Крім кори, яка утворює поверхневі шари кінцевого мозку, сіра речовина в кожній із пів­куль великого мозку залягає ще у вигляді окремих ядер чи вузлів у товщі білої речовини (ближче до основи мозку). Ці скупчення сірої речовини у зв’язку з їх положенням отри­мали назву базальних (центральних, підкіркових) ядер (мал. 245). До базальних ядер пів­куль великого мозку відносять смугасте тіло, огорожу і мигдалеподібне тіло.

Мал. 245. Горизонтальний розріз головного мозку. Базальні ядра (за М. Р. Сапіним)

1 — кора великого мозку (Плащ); 2 — коліно мозолистого тіла; 3 — передній ріг бічного шлуно­чка; 4 — внутрішня капсула; 5 — зовнішня капсула; 6 — огорожа; 7 — найзовнішніша капсула; 8 — лушпина; 9 — бліда куля; 10 — Третій шлуночок; 11 — задній ріг бічного шлуночка; 12 — зоровий горб; 13 — кіркова речовина (кора) острівця; 14 — головка хвостатого ядра; 15 — по­рожнина прозорої перегородки

Смугасте тіло (corpus striatum) отримало свою назву в зв’язку з тим, що на го­ризонтальних і фронтальних зрізах мозку воно має вигляд смуг сірої і білої речови­ни, які чергуються. В ньому виділяють хвостате і сочевицеподібне ядра.

Хвостате Ядро (nucleus caudatus) розміщується збоку від таламуса, від якого відо­кремлене прошарком білої речовини — термінальною смужкою. Хвостате ядро має го­ловку (caput nuclei caudati), яка залягає в лобовій частці і виступає в передній ріг бічного шлуночка; тіло (corpus nuclei caudati), яке розміщене в глибині тім’яної частки, в ділянці дна центральної частини бічного шлуночка, і хвіст (cauda nuclei caudati), який міститься у скроневій частці і бере участь в утворенні верхньої стінки нижнього рога бічного шлу­ночка. Латеральніше від головки хвостатого ядра розміщений прошарок білої речовини — передня ніжка внутрішньої капсули, яка відділяє це ядро від сочевицеподібного.

Сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis) міститься латеральніше таламуса і хвостатого ядра. Від таламуса сочевицеподібне ядро відділене задньою ніжкою внутрішньої капсули. На фронтальному розрізі головного мозку сочевицеподібне ядро має форму клина, вершина якого обернена в медіальну, а основа — в латера­льну сторону. Дві паралельні вертикальні смужки білої речовини, що розташовані в сагітальній площині, поділяють сочевицеподібне ядро на три частини. Найбільш латерально лежить лушпина (putament), яка має темніше забарвлення. Медіальніше від лушпини містяться дві дещо світліші мозкові пластинки (присередня і бічна), які об’єднують під загальною назвою «бліда куля» (globus pallidus) Присередню пластинку називають присередньою блідою кулею, а бічну — бічною блідою ку­лею. Порівняльно-анатомічними та ембріологічними дослідженнями доведено, що бліда куля є більш старим утвором, а хвостате ядро і лушпина належать до філоге­нетично більш нових утворів — neostriatum (striatum).

Для позначення функціональної єдності різних за гістологічною будовою та похо­дженням, але близьких за розташуванням складових частин смугастого тіла (хвоста­того ядра та лушпини), з одного боку, та блідих куль — з іншого, використовують те­рмін стріопалідарна система. Стріопалідарна система складає основну частину екстрапірамідної системи, яка контролює звичні рухи, тонус м’язів, а також деякі авто­номні (вегетативні) реакції, зокрема теплорегуляції та вуглеводного обміну.

Огорожа (claustrum) являє собою тонкий шар сірої речовини, розташований на­зовні від лушпини сочевицеподібного ядра. Від лушпини її відділяє прошарок білої речовини — зовнішня капсула (capsula externa), а від кори острівця — такий же прошарок, що називається «найзовнішня капсула» (capsula extrema).

Мигдалеподібне ядро (corpus amуgdaloideum) міститься в білій речовині скро­невої частки півкуль, приблизно на 1,5—2 см дозаду від скроневого полюса. Воно має форму мигдалю і складається з трьох частин: переднього мигдалеподібного по­ля (area amуgdaloidea anterior), базально-бічної частини (pars basalolateralis) і кірково-присередньої (нюхової) частини (pars corticomedialis (olfactoria)). Переднє ми­гдалеподібне поле та кірково-присередня (нюхова) частина мигдалеподібного тіла мають невеликі розміри, належать до центральної частини нюхового мозку і пов’язані з передньою пронизаною речовиною пучком кінцевої стрічки таламуса.

БІЛА РЕЧОВИНА ПІВКУЛЬ великого мозку представлена різними системами во­локон, серед яких виділяють асоціативні, комісуральні та проекційні пучки нерво­вих волокон. Їх розглядають як Провідні шляхи ГОЛОВНОГО (і спинного) мозку. Асо­ціативні нервові волокна, які виходять із кори півкуль (екстракіркові), розміщуються в межах однієї півкулі. Вони пов’язують між собою різні функціона­льні центри. Комісуральні нервові волокна утворюють мозолисте тіло, передню спайку і спайку склепіння. Ці волокна зв’язують між собою аналогічні центри пра­вої і лівої півкуль великого мозку. Проекційні нервові волокна, що відходять від півкуль великого мозку до нижчерозміщених його відділів (проміжного, середнього та ін.) і спинного мозку, а також, які направлені у зворотному напрямку від цих утворів, складають внутрішню капсулу та її променистий вінець.

Внутрішня капсула (capsula interna) — це товста зігнута під кутом пластинка білої речовини. З латерального боку вона обмежена сочевицеподібним ядром, а з медіально­го — головкою хвостатого ядра (спереду) і таламусом (ззаду). У внутрішній капсулі виділяють три відділи: передню ніжку, задню ніжку і коліно внутрішньої капсули. Пе­редня ніжка (crus anterius capsulae internae) міститься між хвостатим і сочевицеподіб­ним ядрами, задня ніжка (crus posterius capsulae internae) — між таламусом і сочевицеподібним ядром. Місце з’єднання цих двох відділів під кутом, відкритим ла­терально, складає коліно внутрішньої капсули (genu capsulae internae).

У внутрішній капсулі проходять усі проекційні волокна, які зв’язують кору великого мозку з іншими відділами центральної нервової системи. В коліні внутрішньої капсули розташовуються волокна кірково-ядерного шляху, який прямує із кори передцентральної закрутки до рухових ядер черепних нервів. У передньому відділі задньої ніжки, що при­лягає безпосередньо до коліна внутрішньої капсули, містяться кірково-спинномозкові волокна. Цей руховий шлях, як і попередній, починається в передцентральній закрутці та прямує до рухових ядер передніх рогів спинного мозку. Ззаду від розглянутих провідних шляхів, у задній ніжці, розміщуються таламо-кіркові волокна, які представлені відрост­ками клітин таламуса, що прямують у кору зацентральної закрутки. В складі цього про­відного шляху містяться волокна провідників усіх видів загальної чутливості (больової, температурної, дотику і тиску, пропріорецептивної). Ще більш дозаду від цього тракту в центральних відділах задньої ніжки розміщений скронево-тім’яно-потилично-мостовий пучок. Його волокна починаються від клітин різних ділянок кори потиличної, тім’яної та скроневої часток півкуль і прямують до ядер моста, які розміщені в його передній части­ні. В задніх відділах задньої ніжки розміщені слуховий і зоровий провідні шляхи. Вони беруть початок від підкіркових центрів слуху та зору і закінчуються у відповідних кірко­вих центрах. Передня ніжка внутрішньої капсули містить лобово-мостовий шлях.

Волокна висхідних провідних шляхів, розходячись у різних напрямках до кори півкуль, утворюють так званий променистий вінець (corona radiata). Волокна низ­хідних провідних шляхів внутрішньої капсули у вигляді компактних пучків пряму­ють у ніжку середнього мозку.

Таким чином, ми назвали лише найбільш важливі провідні шляхи, волокна яких проходять у внутрішній капсулі. Більш детально провідні шляхи головного і спин­ного мозку буде розглянуто нижче.