Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Вчення про внутрішні органи
Травний апарат
Вікові особливості тонкої кишки
Довжина тонкої кишки у новонародженого 1,2—2,8 м. До 10—11 років її довжина досягає довжини кишки дорослої людини.
Дванадцятипала кишка у новонародженого має кільцеподібну форму, її вигини формуються пізніше. Залози дванадцятипалої кишки (залози Бруннера) у новонародженого невеликих розмірів і слабше розгалужені, ніж у дорослого. Найінтенсивніше ці залози розвиваються у перші роки життя дитини. Початок і кінець дванадцятипалої кишки у новонародженого розташовується на рівні І поперекового хребця. До 7 років низхідна частина дванадцятипалої кишки опускається до рівня ІІ поперекового хребця і навіть нижче. Початковий відділ брижової частини тонкої кишки у дітей розташовується вище (іноді на рівні І поперекового хребця), кінцевий відділ (клубово-сліпокишковий кут) у новонароджених міститься високо під печінкою, а з віком опускається, у старих людей він може знаходитись навіть у порожнині малого таза.
Слизова оболонка тонкої кишки у новонародженого тоненька, дуже добре кровопостачається, володіє великою проникністю, особливо у перші місяці життя, тому у Кров можуть проникати не повністю перетравлені продукти, токсини і навіть мікроби. Складки і ворсинки слизової оболонки виражені слабко. Кишкові залози (ліберкюнові крипти) у новонародженого більшої величини, ніж у дорослого.
М’язова оболонка тонкої кишки у новонародженого розвинута слабко, особливо її поздовжній шар.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.