Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи та фасції голови
Жувальні м'язи

Жувальні м’язи голови пов’язані між собою генетично, морфологічно і функціона­льно. Походять жувальні м’язи із першої вісцеральної (нижньощелепної) дуги. Розміщуються на бічних відділах черепа по 4 м’язи з кожного боку. Всі вони одним кінцем прикріплюються до нижньої щелепи і, діючи на скронево-нижньощелепний суглоб, забезпечують складні різноманітні рухи нижньої щелепи при акті жування, ковтання, виразному мовленні. До жувальних м’язів відносять: скроневий, жуваль­ний, бічний крилоподібний та присередній крилоподібний м’язи.

Скроневий м’яз (m. temporalis) — найбільший із жувальних м’язів, за формою віялоподібний, розміщується у скроневій ямці (мал. 109). Починається від скроневої поверхні великого крила клиноподібної кістки і луски скроневої кістки. М’язові волокна, прямуючи вниз, конвергують і утворюють міцний сухожилок, який потрапляє під виличну дугу і прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. Функція: при скороченні всіх пучків м’яз піднімає опущену нижню щелепу; задні пучки м’яза, які мають майже горизонтальне положення, тяг­нуть нижню щелепу назад.

Іннервація: Трійчастий нерв.

Мал. 109. Скроневий та жувальний м’язи

1 — скроневий м’яз, 2 — вилична дуга, 3 — жувальний м’яз

Жувальний м’яз (m. masseter) — товстий, чотирикутний за формою м’яз, скла­дається з двох частин: поверхневої та глибокої (мал. 109). Поверхнева частина (pars superficialis) починається від переднього і середнього відділів виличної дуги. Глибока частина (pars profunda) починається від середнього і заднього відділів виличної дуги. Пучки м’язових волокон поверхневої частини прямують ко­со вниз і дозаду, а глибокої — вниз і вперед. Обидві частини жувального м’яза з’єднуються і прикріплюються до зовнішньої поверхні гілки нижньої ще­лепи і до її кута в ділянці жувальної горбистості. Функція: піднімає опущену нижню щелепу; поверхнева частина м’яза бере участь у русі щелепи вперед.

Іннервація: трійчастий нерв.

Присередній крилоподібний м’яз (m. pterygoideus medialis) — товстий, чоти­рикутної форми м’яз (мал. 110). Починається від стінок крилоподібної ямки однойменного відростка клиноподібної кістки, прямує вниз та дозаду і при­кріплюється до крилоподібної горбистості на внутрішній поверхні кута ниж­ньої щелепи. Функція: при односторонньому скороченні зміщує нижню щелепу в протилежний бік, при двосторонньому — тягне нижню щелепу вперед і піднімає її.

Іннервація: трійчастий нерв.

Мал. 110. Присередній та бічний крилоподібні м’язи

1 — Вилична кістка (відрізана), 2 — Верхня щелепа, 3 — щічний м’яз, 4 — протока привушної слинної залози, 5 — м’яз-опускач кута рота, 6 — присередній крилоподібний м’яз, 7 — шило­подібний відросток, 8 — зовнішній слуховий отвір, 9 — суглобовий диск, 10 — суглобовий відросток нижньої щелепи, 11 — бічний крилоподібний м’яз

Бічний крилоподібний м’яз (m. pterygoideus lateralis) — товстий короткий м’яз, має дві частини: верхню і нижню (мал. 110). Верхня частина починається від верхньощелепної поверхні та підскроневого гребеня великого крила клиноподібної кістки, нижня — від зовнішньої поверхні бічної пластинки кри­лоподібного відростка тієї ж кістки. Обидві частини бічного крилоподібного м’яза з’єднуються і прикріплюються до передньої поверхні шийки ниж­ньої щелепи, суглобової капсули і суглобового диска скронево-нижньощелеп­ного суглоба. Між обома частинами бічного крилоподібного м’яза проходить щічний нерв (гілка нижньощелепного нерва). Функція: при односторонньо­му скороченні зміщує нижню щелепу в протилежний бік, при двосторонньому — висуває нижню щелепу вперед.

Іннервація: трійчастий нерв.

На голові розрізняють скроневу, жувальну, щічно-глоткову та привушну фасції.

Скронева (вискова) фасція (fascia temporalis) має вигляд щільної фіброзної плас­тинки, яка вкриває скроневий м’яз і тісно з ним зростається. Починається від окістя кі­сток черепа в ділянці скроневої лінії та сухожилкового шолома. Над виличною дугою скронева фасція поділяється на дві пластинки — поверхневу (lamina superficialis) і гли­боку (lamina profunda). Перша прикріплюється до бічної поверхні виличної дуги, а друга — до її присередньої поверхні. Між цими пластинками знаходиться невелика кі­лькість жирової Тканини, проходять Кровоносні судини та нерви.

Жувальна фасція (fascia masseterica) вкриває жувальний м’яз. Починається від бічної поверхні виличної кістки та виличної дуги. Спереду переходить у щічно-глоткову фасцію, а ззаду зростається з капсулою привушної залози.

Щічно-глоткова фасція (fascia buccopharyngea) вкриває щічний м’яз і продов­жується на бічну стінку глотки. Розвинена фасція порівняно слабо. Потовщується на крилощелепному шві, який відмежовує щічний м’яз від м’язів-стискачів глотки.

Привушна фасція (fascia parotidea) вкриває привушну залозу. Прикріплюється звер­ху до виличної дуги, ззаду — до хряща зовнішнього слухового проходу. Спереду при­вушна фасція з’єднується з жувальною фасцією, а знизу переходить у шийну фасцію.