Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Багатоплідна вагітність
Перебіг та ведення багатоплідної вагітності

При багатоплідді значно частіше, ніж при вагітності одним плодом, розвиваються всі форми гестозів, перебіг яких відрізняється значною тяжкістю. Частота пізнього гестозу може перевищувати 40%. При багатоплідді частіше виникають загроза переривання вагітності, анемія, розширення вен нижніх кінцівок, багатоводдя, вади розвитку плода. Серцево-судинна система, Печінка, нирки жінки працюють з підвищеною напругою, тому вагітні скаржаться на втому, задишку, часте сечовиділення, виникають закрепи.

До 50-70% вагітностей при двійні не досягають 10 акушерських місяців. При зростанні числа плодів у матці тривалість вагітності зменшується і складає при багатоплідній вагітності в середньому 37 тижнів.

У випадках розвитку однояйцевої багатоплідної вагітності важливе нерівномірне забезпечення поживними речовинами та киснем одного з близнюків, що обумовлено особливостями плодового кровообігу. Внаслідок цього один плід стає гіпотрофічним і навіть може загинути. Мертвий плід здавлюється іншим, Навколоплідні води розсмоктуються, Плацента зазнає дистрофії. Такий муміфікований плід («паперовий плід») народжується сумісно з послідом живого плода.

Перебіг вагітності у жінок з бвгвтопліддям супроводжується великою кількістю ускладнень, що часто мають більш виражений характер, чим при одноплідній вагітності.

Патологічний перебіг вагітності обумовлений високими вимогами до материнського організму при наявності багатопліддя.

При наявності багатопліддя жінка відноситься до групи підвищеного ризику перебігу вагітності і пологів. Здійснюється ретельне спостереження за її станом, функціонуванням серцево-судинної системи, печінки, нирок, системи крові. При виникненні відхилень від нормального перебігу вагітності жінку госпіталізують в пологовий будинок.

Жінки з багатопліддям підлягають плановій госпіталізації з метою профілактики у 18-22 і в 31-34 тижнів, які є "критичними термінами" та для допологової підготовки в 36-37 тижнів вагітності.

Критичними періодами у жінки з багатоплідною вагітністю є 18-22 та 31-34 тижні (по невиношуванню вагітності); 18-32 тижні (по анемії); 26-36 тижнів (по розвитку пізніх гестозів); 11-22 тижні (по багатоводдю).

При багатоплідній вагітності розвивається фето-плацентарна недостатність, що призводить до гіпотрофії плодів, синдрому внутрішньоутробної затримки розвитку.

З метою профілактики цих ускладнень проводять слідуючі заходи:

1. УЗД проводиться в динаміці через 4 тижні для визначення характеру розвитку плодів, типу плацентації, наявності багатоводдя, вроджених пороків розвитку, внутрішньоутробної смерті плода та ін.

2. Утворення охоронного режиму, госпіталізація у 18-22 та 30-34 тижні вагітності, враховуючи критичні терміни по невиношуванні вагітності.

3. Повноцінне Харчування з перевагою вітамінів, білків тваринного походження (м’ясо, творог).

4. При підвищенні тонуса матки, появі періодичних переймоподібних болей внизу живота, в критичні терміни по невиношуванні показано оральний токоліз ß-адреноміметиками: з 20 тижнів вагітності курсами по 2-4 тижні з переривом 1-2 тижні. Застосовують препарати: бриналин по 25 мг (по 1/2 таб. 1-2 рази в день), партусістен по 5 мг (1/4 таб. 1-2 рази в день). Для токоліза використовують седативні препарати (екстракт валеріани 2 мг в таблетках, по 1 таб. З рази на день; екстракт пустирника рідкий 15,0:2000 мл по 1 ст. ложці 3 рази на день). Іноді можна використовувати голкорефлексотерапію, зашивання шийки матки при початкових проявах істмікоцервікальної недостатності (функціональної або органічної форми) до 20 тижнів вагітності.

5. Тривалий (до 3 міс.) починаючи з 16-20 тижнів вагітності, оральний прийом препаратів, що містять залізо (ферроплекс по 2 драже 3 рази в день, ферро-фолік 500 по 1 таб. вранці).

6. Покращення матково-плацентарного кровообігу при виявленні ознак внутрішньоутробної затримки розвитку та гіпотрофії плоду (призначають сігетин в таблетках по 0,1 г 1 раз в день і компламін в драже по 0,15 г 3 рази в денб; трентал в таблетках по 0,1г 3 рази в день; кокарбоксилаза в ампулах по 0,05 г 1 раз в день внутрішньом’язово; курантил в таблетках по 0,025 г 3 рази в день; розчин реополіглюкіна з глюкозою — 400 мл внутрішньовенно крапельно 2 рази в тиждень; оксигенотерапія; черевна декомпресія).

7. Профілактика СДР плодів з 28 тижнів вагітності:

а) дексаметазон 2-4 мг 2 рази внутрішньом’язово, протягом 2-3 днів або в таблетках по 2 мг 4 рази в день перший день, потім 2 мг 3 рази в день другий день і третього дня 2 мг 2 рази в день, на курс 16-24 мг;

б) преднізолон 60мг на добу протягом 2-х днів; дексазон 4 мг внутрішньом’язово 2 рази протягом 2 днів;

в) при гіпертензивному синдромі: еуфілін 2,4% 10 мл та розчин глюкози 20% 10 мл, вводити внутрішньовенно 1 раз на добу протягом 3 днів;

г) амброксол (лазолван) 800-1000мг на добу протягом 5 днів внутрішньовенно крапельно;

д) лактин внутрішньом’язово 2 рази на добу протягом 3 днів;

е) нікотинова кислота по 0,1 мг 1 раз в день per os;

ж) мікродози фолікуліна по 2500 ОД внутрішньом’язово 2 рази в день.

8. Госпіталізація хворих при виявленні початкових ознак ускладнень багатоплідної вагітності незалежно від терміну вагітності та допологова госпіталізація у 36 тижнів для вирішення питання про стан плодів та вибору оптимального методу родорозрішення.