Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000
Сучасні методи планування сім'ї
Сучасні методи контрацепції
Внутрішньоматкові засоби (ВМЗ)
ВМЗ один з найпоширеніших контрацептивних методів, які використовують понад 70млн жінок світу.
Сучасні внутрішньоматкові контрацептиви розподіляють на інертні, виготовлені із поліетилену з додаванням для рентгенконтрастності сульфата барію, та медикаментозні, які вміщують мідь та гестогени.
Зараз існує понад 50 різних типів ВМЗ. Механізм їх дії подібний але до кінця не визначений. Вважається, що наявність у матці ВМЗ підвищує синтез простагландинів, які підсилюють тонус матки, прискорюється перистальтика маткових труб, внаслідок чого зігота переміщується до матки швидше. Імплантація стає неможливою у зв’язку з непідготовленістю до неї ендометрію і трофобласту. Існує теорія асептичного запалення, згідно якої ВМЗ викликають в ендометрїї запальні зміни, перешкоджаючи імплантації, підсилюють фагоцитоз сперматозоїдів макрофагами та гальмують міграцію сперматозоїдів. ВМЗ викликають ензимні порушення в ендометрїї, тим самим порушують імплантацію. Іони міді у мідьвміщуючих ВМЗ мають спермато- і овотоксичну дію. ВМЗ, вміщуючі гестогени, сприяють атрофії ендометрію, гальмують його секреторні перетворення, згущають цервікальний слиз.
ВМЗ інертного типу, представником яких є петля Ліпса, зараз практично не викоритовуються у зв’язку із забороною їх положенням ВООЗ в 1986 році.
Вміщуючі мідь ВМЗ виготовлені із поліетилену з добавленням сульфата барію і мають мідну проволоку, накручену на вертикальну вісь. Представниками таких ВМЗ є ТС11-З8ОА, TCu-220, TCu-200Ag, TCu-380Ag, Multiload Сu-375.
Індекс Перля при таких ВМЗ коливається в межах 1,0-1,3, а для типу мультилоуд - не перевищує 1,0. Термін використання внутрішньоматкових контрацептивів, в залежності від їх типу становить 3-5 років. Слід зауважити, що у зв’язку з наявністю вусиків ВМЗ в цервікальному каналі порушується цілісність цервікального бар’єру, внаслідок чого виникають умови до проникнення інфекції і зниження місцевого імунітету у жінок. Зараз рекомендується скорочувати термін використання ВМЗ до трьох років.
Гестагени гестагенвміщуючих ВМЗ здійснюють місцевий вплив на ендометрій, маткові труби, слизову оболонку шийки матки. Майже у 75% жінок при цьому овуляція зберігається. Представниками таких ВМЗ є Progestasert, який вміщує 38 мг прогестерону і виділяє 65 мкг гестагену за добу та Levonorgestrel-20 (Levonova Mirena), що виділяє 20мкг левоноргестрелу за 24 години. Контрацептивна ефективність гестагенвміщуючих ВМЗ становить 1,0-2,9.
Традиційно вводять ВМЗ в останні дні менструації, але допускається Введення в будь-який день циклу при виключенні можливості вагітності, через 6 тижнів після неускладнених пологів (тільки ВМЗ Тси380А), після штучного аборту (зразу чи протягом 7 днів, якщо немає ознак інфекції органів малого тазу).
Недоліком внутрішньоматкової контрацепції є можлива поява менометрорагій, збільшення ризику вірогідності виникнення позаматкової вагітності та розвитку запальних захворювань внутрішніх статевих органів. Таку контрацепцію не можна рекомендувати жінкам з порушенням менструального циклу з ознаками інфекції статевих шляхів (кольпіт, цервіцит), з ерозією шийки матки, з вродженими аномаліями або доброякісними пухлинами матки (фіброміоми), на протязі 3 місяців після загострення запальних захворювань органів малого тазу та жінкам, які мають декілька статевих партнерів.
При появі будь-яких гінекологічних захворювань ВМЗ повинен бути вилучений. Якщо вилучення ВМЗ проводиться після 5 років його використання, показане вишкрібання порожнини матки.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.