Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Оперативне акушерство
Операції, що готують родові шляхи
Розтин промежини

До групи операцій, при яких проводять розтин промежини відносять епізіо- і перінеотомію. Ці операції здійснюються з метою профілактики розривів промежини та травмування голівки плоду, а також для скорочення другого періоду пологів.

Показання:

1. Загроза розриву промежини або ознаки розриву, що почався (рівні краї різаної рани загоюються швидше, ніж рваної).

2. Гіпоксія плоду, слабкість родової діяльності при стоянні головки плоду в площині виходу з малого тазу.

3. Передчасні пологи (перінеотомія зменшує стискання голівки м’язами промежени).

4. Аномальні стани промежини (висока Промежина, рубцеві її зміни, ригідна промежина.

Техніка операції. Зовнішні статеві органи обробляють 5% розчином йоду. Браншу тупокінцевих ножиців поза потугою вводять між передлеглою частиною плоду та стінкою піхви по лінії розрізу. Розтин проводять на висоті потуги. Довжина та глибина його повинна бути не менша 2 см.

При епізіотомії розріз роблять на 2-3 см вище задньої спайки у напрямку до сідничого горба.

При перінеотомії розріз виконують від задньої спайки у напрямку до анусу. Довжина його не повинна перевищувати 3-3,5 см, бо довший розріз може перейти у розрив промежини III ступеню.

Контрольні запитання:

1. Назвіть операції, що готують родові шляхи.

2. Дайте визначення амніотомії.

3. Назвіть показання для застосування амніотомії.

4. Техніка амніотомії.

5. В яких випадках виконують Розширення шийки матки?

6. Які Методи застосовують для розширення шийки матки?

7. Техніка їх виконання.

8. Дайте визначення епізіотомії і перінеотомії.

9. Назвіть показання для проведення розтину промежини.

10. Техніка операцій епізіотомії і перінеотомії.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.