Інтенсивна терапія гострих отруєнь - А. В. Говенко 2010

Загальна характеристика гострих отруєнь
Екзотоксичний ШОК
Гемодинамічні зміни при екзотоксичному шоці

Екзотоксичний ШОК, який спостерігається при більшості тяжких гострих інтоксикацій, відноситься до ранніх порушень функції серцево-судинної системи в токсикогенній фазі отруєння. При такому різновиді шокового стану обов’язково присутні тяжкі порушення функції системи кровообігу. Розлади гемодинаміки характеризуються значними змінами системного кровообігу, реґіонарного кровотоку та мікроциркуляції. Сукупність цих порушень спричиняє порушення перфузії тканин і розвиток циркуляторної гіпоксії, визначає перебіг і наслідок шокового стану.

В перші години гострого тяжкого екзогенного отруєння розвиваються виражені порушення системного кровообігу. Виникає гіповолемія, при якій: зменшується об’єм циркулюючої крові та плазми, зростає гематокрит (найбільше згущення крові спостерігається при отруєнні рідинами припікаючої дії та дихлоретаном), знижується ЦВТ, зменшується ударний і хвилинний об’єм серця. Клінічно це проявляється падінням артеріального тиску, блідістю шкірних покривів, тахікардією, задишкою, розвивається декомпенсований метаболічний ацидоз.

Екзотоксичний шок супроводжується типовим для конкретних видів отруєння перерозподілом крові. При гострих інтоксикаціях рідинами припікаючої дії і хлорованими вуглеводнями відбувається депонування крові в органах черевної порожнини. При отруєннях ФОС спостерігається накопичення крові в м’язах кінцівок. При отруєнні снодійними і психотропними препаратами Кров депонується в легеневій тканині.

Таким чином, уже в ранньому періоді шоку, зумовленому гострим отруєнням, розвиваються численні та різноманітні порушення гемоциркуляції на різних функціональних рівнях системи кровообігу.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.