Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Великі травні залози
Печінка

До великих травних залоз організму людини належать Печінка, hepar, та Підшлункова залоза, Pancreas.

Печінка, hepar - непарний орган, сама велика залоза в організмі людини, яка належить до травної системи. Вона посідає центральне місце в регуляції та інтеграції міжорганного обміну речовин і є «центральною біохімічною лабораторією організму».

Таке важливе значення печінки в регуляції гомеостазу цілісного організму зумовлене, насамперед, її топографо-анатомічним розташуванням між системою ворітної вени печінки (v. portae hepatis) та нижньою порожнистого веною, V. cava inferior.

Кров, що проходить через печінку, на 70% надходить з v. portae hepatis (решта - з печінкової Артерії), завдяки чому всі сполуки, які всмоктуються в травному каналі, обов’язково проходять через печінку.

Функції печінки різноманітні.

Найважливішими з них є:

- регуляторно-гомеостатична

- жовчоутворювальна

- сечовиноутворювальна

- екскреторна

- знешкоджувальна

- бере участь в регуляції обміну вуглеводів, ліпідів, білків, вітамінів, і частково водно-мінеральних речовин, а також в обміні пігментів, азотистих небілкових речовин.

Печінка в ембріональному періоді розвитку виконує роль кровотворного органа. Крім того, вона виконує також ендокринну функцію, продукуючи гормони-соматомедини, які є посередниками гіпофізарного соматотропіну і стимулюють ріст кісток і м’язів.