Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Загальна частина
Структура тіла людини
Тканини - Епітеліальна тканина

Як і сполучна тканина, епітеліальна належить до філогенетично найстаріших тканин. Вона покриває пограничні із зовнішнім середовищем поверхні тіла (шкіру, слизові оболонки), а також входить до складу серозних оболонок і більшості залоз.

Усім типам епітелію притаманні деякі Загальні риси будови, а саме:

1. Розташування у вигляді пластів або тяжів, в яких епітеліальні клітини контактують одна з одною.

2. Контакт із сполучною тканиною, з якою епітеліальна тканина сполучається за допомогою пластинчастого утворення - базальної мембрани.

3. Відсутність кровоносних судин. Кисень і поживні речовини проникають із капілярів сполучної Тканини через базальну мембрану, а у зворотному напрямку надходять продукти життєдіяльності епітеліоцитів.

4. Полярність епітеліальних клітин пов’язана з відмінністю будови нижнього (базального) і верхнього основного (апікального) полюсів. Ядро, ендоплазматична сітка і більшість мітохондрій, як правило, розташовані у базальному відділі епітеліоцитів, а інші Органели - в апікальному.

5. Відмінність будови клітин у пласті (анізоморфія). Багатошаровим епітеліям притаманна вертикальна (від нижніх шарів до верхніх), а одношаровим - горизонтальна (у площині розташування епітелію) анізоморфія.

Епітеліальні тканини являють собою поновлювальні з більшою або меншою швидкістю популяції, оскільки містять у своєму складі камбіальні (мало- диференційовані, здатні до розмноження) клітини. За цією самою ознакою цілий ряд епітеліїв проявляє високі властивості репаративної регенерації.