Основи загальної та фармацевтичної гігієни - Дикий І.Л. 2003

Гігієна повітряного середовища
Фізичні властивості повітря. Гігієнічна оцінка мікроклімату приміщень

Терміном «мікроклімат» позначають комплекс фізичних факторів повітряного середовища, що впливають на теплообмін людини з навколишнім середовищем, її тепловий стан і визначають здоров’я та працездатність. Показниками мікроклімату виробничих приміщень є Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання й атмосферний тиск.

Провізорам відомості про фізичні властивості повітряного середовища і, зокрема, мікроклімат приміщень необхідні:

— для оцінки умов праці в аптечних установах. Наприклад, мікроклімат може впливати на Організм як сприятливо — при оптимальному поєднанні параметрів, так і неґативно, викликаючи переохолодження чи, навпаки, перегрівання організму;

— для підвищення ефективності фармакотерапії, оскільки поряд з іншими факторами навколишнього середовища температура, вологість, атмосферний тиск, променева енергія мають суттєвий вплив на фармакокінетику та фармакодинаміку лікарських препаратів;

— для забезпечення відповідних режимів зберігання різних груп лікарських препаратів, лікарської сировини та виробів медичного призначення. Усяке порушення чи відхилення від реґламентованих умов зберігання, відсутність урахування впливу факторів навколишнього середовища може призвести до зниження їхньої якості, зміни активності, підвищення токсичності, що небезпечно для хворого.

Мета: знати вплив фізичних факторів повітряного середовища на організм людини, ефективність фармакотерапії та стабільність лікарських препаратів при збереженні; опанувати методами оцінки мікроклімату приміщень, вміти розробляти гігієнічні заходи щодо його оптимізації в аптечних установах.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Фізичні показники повітряного середовища, комплексний вплив на організм людини.

2. Теплообмін організму з навколишнім середовищем: закон Стефана — Больцмана.

3. Вплив температурного режиму на стабільність лікарських засобів під час зберігання.

4. Роза вітрів, її гігієнічне значення.

5. Визначення поняття «мікроклімат», параметри мікроклімату виробничих приміщень аптек.

6. Вплив температури, атмосферного тиску та променевої енергії на ефективність лікарської терапії.

7. Температурні режими зберігання лікарських препаратів.

8. Методи гігієнічної оцінки мікроклімату.

9. Прилади для оцінки мікроклімату, їхній устрій і принцип дії.

10. Способи оптимізації мікроклімату в аптечних установах.

Завдання 1. Визначення температурного режиму приміщення

За допомогою термометра вимірюють температуру повітря в трьох точках приміщення по горизонталі на висоті 1,5 м від підлоги: а) біля зовнішньої стіни (10 см від неї) у куті; б) у центрі приміщення; в) біля внутрішньої стіни й трьох точках по вертикалі в центрі приміщення: на висоті 0,1 м від підлоги, 1,5 м від підлоги та 0,2 м від стелі. Термометр слід тримати горизонтально, витримуючи не менше 3-4 хв у кожній точці вимірювання. Показання заносять до протоколу (див. схему), визначають середнє значення температури як середнє арифметичне всіх вимірювань і перепади температури по горизонталі та вертикалі. Отримані дані порівнюють з нормативними значеннями.

Комфортну температуру повітря у виробничих приміщеннях аптек і фармацевтичних підприємств слід підтримувати на рівні 21 ± 2 °С взимку і 23 ± 2 °С влітку. В аптеках винятком є зал обслуговування населення, в якому допускається зниження температури в холодний період до 16 °С.

Перепади температури по горизонталі не повинні перевищувати 2 °С, по вертикалі 2,5 °С на кожен метр висоти.

При зберіганні термолабільних, сухих і рідких медикаментів у матеріальних необхідно забезпечити відповідну температуру 4 °С.

Завдання 2. Визначення вологості повітря

Вологість повітря визначають за допомогою респіраційного психрометра Ассмана. Прилад складається з двох ртутних термометрів — сухого та вологого. Перед її визначенням батист на резервуарі вологого термометра змочують дистильованою водою за допомогою спеціальної піпетки. Потім заводять ключем годинниковий механізм до відказу або підключають прилад до електричної мережі. Відлік показань приладу роблять через 3-4 хв після його включення, коли температура вологого термометра буде мінімальною.

Розрахунок абсолютної вологості проводиться за формулою

де А — шукана абсолютна вологість, мм рт. ст.;

f — максимальна вологість за показаннями вологого термометра (див. Додаток, табл. 1), мм рт. ст.;

(t -t₁) — різниця показань сухого та вологого термометрів, °С;

В — атмосферний тиск повітря в момент дослідження, вимірюють за допомогою барометра, мм рт. ст.;

755 — середній атмосферний тиск, мм рт. ст.

Розрахунок відносної вологості проводиться за формулою

де R — відносна вологість, %;

А — абсолютна вологість, мм рт. ст.;

F — максимальна вологість повітря за показаннями сухого термометра (див. Додаток, табл. 1), мм рт. ст.

Відносна вологість повітря у виробничих приміщеннях повинна складати 30-50 % з урахуванням технологічних вимог. У виробничих приміщеннях, в яких не проводиться контроль на вміст механічних часток та мікроорганізмів у повітряному середовищі, відносну вологість підтримують в межах 40-60 %, у матеріальних (зберігання лікарської рослинної сировини) — від 30 до 40 %

Завдання 3. Визначення швидкості руху повітря

Швидкість руху повітря в приміщенні визначають за допомогою кульового або циліндричного кататермометра. Резервуар приладу занурюють у склянку з водою, попередньо підігрітою до температури 70-80 °С, витримують доти, поки спирт не заповнить 1/2 верхнього розширення капіляра. Потім прилад витирають насухо за допомогою фільтрувального паперу та підвішують на штатив.

При використанні кулеподібного кататермометра за допомогою секундоміра визначають час (с), за який спирт опуститься з позначки 38 °С до позначки 35 °С. Визначають охолоджувальну здатність повітря за формулою

де Н — охолоджувальна здатність повітря, мкал/см²∙ с;

F — фактор приладу, постійна величина, яка показує кількість тепла, що втрачається з 1 см² поверхні приладу за час охолодження з 38 до 35 °С (зазначена на приладі);

Т — час охолодження приладу, с.

Розрахунок швидкості руху проводиться за формулою

де V — швидкість руху повітря, м/с;

Н — охолоджувальна здатність повітря, мкал/см²∙ с;

Q — різниця між середньою температурою кататермометра (36,5 °С) і температурою навколишнього повітря, °С;

Знаючи охолоджувальну здатність повітря, можна визначити швидкість руху повітря (див. Додаток, табл. 2).

Норма швидкості руху повітря в аптечних приміщеннях 0,1—0,2 м/с. В «чистих» приміщеннях при використанні ламінарної вентиляції швидкість руху повітря повинна складати 0,3 м/с для вертикального і 0,45 м/с для горизонтального повітряного потоку.

СХЕМА ПРОТОКОЛУ

Тема заняття.

1. Визначення температурного режиму приміщення.

Температура по горизонталі:

а) біля зовнішньої стіни ... .

б) в центрі ... .

в) біля внутрішньої стіни ... .

Перепади температури по горизонталі ... .

Допустимі перепади температури по горизонталі ... .

Температура по вертикалі:

а) 0,1 м від підлоги ...;

б) 1,5 м від підлоги ...;

в) 0,2 м від стелі ...;

Перепади температури по вертикалі ... .

Допустимі перепади температури по вертикалі ... .

Середня температура повітря в приміщенні ... .

2. Визначення вологості повітря

Прилад для вимірювання вологості ... .

Час роботи приладу ... хв.

Показання сухого термометра ... °C.

Показання вологого термометра ... °C.

Тиск повітря за барометром ... мм рт. ст.

Максимальна вологість за показанням вологого термометра ... мм рт. ст.

Максимальна вологість за показанням сухого термометра ... мм рт. ст.

Розрахунок абсолютної вологості повітря ... .

Результат ... мм рт. ст.

Розрахунок відносної вологості повітря ... .

Результат ... %.

3. Визначення швидкості руху повітря

Прилад ... .

Фактор приладу (F) ... .

Час охолодження кататермометра з 38 до 35 °С ... с.

Розрахунок охолоджувальної здатності повітря (Н) за формулою ... .

Результат ... мкал/см² с.

Температура навколишнього повітря ... °C.

Середня температура кататермометра ... °C.

Розрахунок швидкості руху повітря за формулою ... .

Результат ... м/с.

Висновок. На підставі санітарно-гігієнічних досліджень, проведених в приміщенні ..., встановлено, що середня температура повітря складає ... °С, що (не) відповідає гігієнічним вимогам, температурні перепади по горизонталі складають ...°C, що (не) відповідає гігієнічним вимогам, по вертикалі ...°С, що (не) відповідає гігієнічним вимогам, відносна вологість повітря ... %, що (не) відповідає гігієнічним вимогам, швидкість руху повітря ... м/с, що (не) відповідає гігієнічним вимогам.

Рекомендації. Для оптимізації мікроклімату приміщення необхідно ... .

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Тестовий контроль знань.

2. Вирішення ситуаційних задач.

ТЕСТИ

1. Одним із факторів, що визначають умови праці та зберігання лікарських препаратів, є мікроклімат приміщень, що характеризується сукупністю факторів. Яких?

A. Хімічних.

Б. Біологічних.

B. Фізичних.

Г. Фізико-хімічних.

2. Які фактори характеризують мікроклімат приміщень?

A. Температура повітря.

Б. Мікроорганізми у повітрі.

B. Пил у повітрі.

Г. Вологість повітря.

Д. Атмосферний тиск.

Е. Швидкість руху повітря.

Ж. Теплове випромінювання.

3. Тепловий комфорт організму залежить від температури та вологості навколишнього повітря. За якого поєднання відбувається порушення тепловіддачі та перегрів організму?

A. Висока температура та низька вологість.

Б. Висока температура та висока вологість.

B. Низька температура та низька вологість.

Г. Низька температура та висока вологість.

4. Тривалий і частий вплив холоду на організм призводить до таких наслідків:

A. Підвищення обміну речовин і підвищення теплопродукції.

Б. Зниження обміну речовин і зниження теплопродукції.

B. Підвищення обміну речовин і зниження теплопродукції.

Г. Зниження обміну речовин і підвищення теплопродукції.

5. Температура навколишнього повітря може суттєво впливати на фармакодинаміку лікарських препаратів. Введення якого препарату в спекотну погоду може призвести до летального кінця внаслідок пригнічення потовиділення та перегріву організму?

A. Атропіну сульфат.

Б. Магнію аскорбінат.

B. Лідокаїну гідрохлорид.

Г. Метацикліну гідрохлорид.

6. Тепловий баланс організму досягається координацією процесів теплопродукції та тепловіддачі. Який шлях тепловіддачі домінує при комфортних мікрокліматичних умовах?

A. Випромінювання.

Б. Конвекція.

B. Кондукція.

Г. Випаровування.

7. Який шлях віддачі тепла пригнічується в умовах впливу високої вологості повітря?

A. Конвекція.

Б. Кондукція.

B. Випаровування.

Г. Випромінювання.

8. Для вимірювання вологості повітря в приміщеннях, у тому числі аптечних, використовують прилад:

A. Анемометр.

Б. Термометр.

B. Барометр.

Г. Психрометр.

9. За допомогою якого приладу вимірюють швидкість руху повітря в закритих приміщеннях?

A. Анемометр.

Б. Термометр.

B. Барометр.

Г. Кататермометр.

10. Одним з основних показників мікроклімату приміщень є відносна вологість повітря. Укажіть її оптимальне значення для виробничих приміщень, призначених для виробництва лікарських препаратів:

A. 30-60 %.

Б. 10-30 %.

B. 70-100 %.

Г. 110-140 %.

11. Укажіть оптимальне значення швидкості руху повітря для приміщень аптек:

A. 0,1 - 0,2 м/с.

Б. 0,3 - 0,4 м/с.

B. 0,5 - 0,6 м/с.

Г. 0,7 - 0,8 м/с.

12. Для об’єктивної оцінки мікроклімату приміщення важливе значення має правильний вибір місцерозташування приладів. На якій відстані від дверей їх слід розташовувати?

A. 1 метр.

Б. 2 метри.

B. 3 метри.

Г. 4 метри.

13. У населеному пункті Н. протягом року переважають північно- східні вітри. Укажіть, з якого боку відносно функціонуючого промислового підприємства, яке є потенційним забруднювачем повітря, слід обирати місцерозташування жилих будівель, аптек?

A. Північно-східний.

Б. Південно-східний.

B. Південно-західний.

Г. Північно-західний.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Вирішіть одну із ситуаційних задач. За даними аспіраційного психрометра, кататермометра та барометра розрахуйте абсолютну, відносну вологість і швидкість руху повітря в аптечних приміщеннях. Напишіть загальний висновок про мікрокліматичні умови та у разі потреби запропонуйте гігієнічні рекомендації щодо поліпшення мікроклімату.

Приклад вирішення ситуаційної задачі

При вивченні мікрокліматичних умов у мийній аптеки виявлено таке: джерелами тепловиділення є газова плита й гаряча Вода, що постійно використовується для миття посуду. Мийні ванни та вологий посуд при його сушінні є джерелами значного пароутворення. Працівники мийної виконують роботу стоячи й переносять невелику (до 10 кг) вагу. Для нормалізації температури повітря мийниці посуду змушені відкривати кватирки, вікна, двері, влаштовувати наскрізне провітрювання.

Дослідження параметрів мікроклімату було проведено в 4 місцях приміщення: біля мийних ванн, газової плити, біля зовнішньої та внутрішньої стіни, а також у центрі приміщення. В кожному місці вимірювання були проведені на 3 рівнях від підлоги (1,5; 1,0; 0,15 м). Протягом зміни було проведено триразове визначення мікрокліматичних умов.

В результаті досліджень були отримані такі результати: середня температура повітря 28 °С, ефективна радіаційна температура 32 °С, температурні перепади по горизонталі 4 °С, по вертикалі 3 °С, відносна вологість повітря 85%, швидкість руху повітря 0,4 м/с, коливання температури повітря протягом зміни 4 °С.

Висновок. Порівняння фактичних параметрів мікроклімату з нормативними величинами свідчить про те, що мікрокліматичні умови в мийній не відповідають ні оптимальним, ні припустимим нормативам. Вплив мікроклімату в поєднанні з високою вологістю та високою швидкістю повітря, великими перепадами температур повітря по горизонталі та вертикалі може сприяти порушенню процесів терморегуляції у працівників, виникненню простудних захворювань, загостренню хронічних запальних процесів.

Рекомендації. Для створення сприятливих мікрокліматичних умов у мийній необхідно встановити ефективно працюючу загальнообмінну вентиляцію й обладнати над мийними раковинами витяжки.

Задача 1.

При дослідженні мікроклімату в залі обслуговування населення аптеки (зона розміщення робочих місць з реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення) були отримані такі результати: середня температура повітря дорівнює 14 °С, перепади температур по вертикалі 3 °С, по горизонталі 4 °С, різниця між температурами стіни та навколишнього повітря 3 °С, температура за «сухим» термометром аспіраційного психрометра 14 °С, за «вологим» 11 °С, час охолодження кататермометра 120 с, фактор приладу (F) — 237, атмосферний тиск 743 мм рт. ст.

Задача 2.

При дослідженні мікроклімату в асистентській аптеки були отримані такі результати: середня температура повітря 23 °С, перепади температур по вертикалі 2 °С, по горизонталі 2,5 °С, різниця між температурами стіни та навколишнього повітря 3 °С, температура за «сухим» термометром аспіраційного психрометра 23 °С, за «вологим» 16 °С, час охолодження кататермометра 110 с, фактор приладу 237, атмосферний тиск 768 мм рт. ст.

Задача 3.

При дослідженні мікроклімату в асептичному блоці отримані такі результати: середня температура повітря 22 °С, перепади температур по вертикалі 2,5 °С, по горизонталі 3 °С, різниця між температурами стіни та навколишнього повітря 3 °С; температура за «сухим» термометром аспіраційного психрометра 21 °С, за «вологим» 16 °С, час охолодження кататермометра 104 с, фактор приладу 237, атмосферний тиск 755 мм рт. ст.

Задача 4.

При дослідженні мікроклімату в стерилізаційній лікарських форм були отримані такі результати: середня температура повітря 26 °С, перепади температур по горизонталі 4 °С, по вертикалі 3,2 °С, різниця між температурами стіни та навколишнього повітря 4 °С; температура за «сухим» термометром аспіраційного психрометра 26 °С, за «вологим» 24,5 °С, час охолодження кататермометра 195 с, фактор приладу 237, атмосферний тиск 745 мм рт. ст.

Задача 5.

При дослідженні мікроклімату в мийній були отримані такі результати: середня температура повітря 23,5 °С, перепади температур по горизонталі 3,5 °С, по вертикалі 3,8 °С, різниця між температурами стіни та навколишнього повітря 4 °С; температура за «сухим» термометром аспіраційного психрометра 24 °С, за «вологим» 22 °С, час охолодження кататермометра 175 с, фактор приладу 237, атмосферний тиск 758 мм рт. ст.

Задача 6.

При дослідженні мікроклімату в матеріальній лікарської рослинної сировини були отримані такі результати: середня температура повітря 20 °С, перепади температур по вертикалі 1,5 °С, по горизонталі 2 °С, різниця між температурами стіни та навколишнього повітря 2 °С, температура за «сухим» термометром аспіраційного психрометра 19 °С, за «вологим» 17 °С, час охолодження кататермометра 102 с, фактор приладу 237, атмосферний тиск 735 мм рт. ст.

Задача 7.

При дослідженні мікроклімату в приміщенні для одержання води очищеної були отримані такі результати: середня температура повітря 23 °С, перепади температур по вертикалі 4 °С, по горизонталі 3 °С, різниця між температурами стіни та навколишнього повітря 2,4 °С, температура за «сухим» термометром аспіраційного психрометра 21 °С, за «вологим» 17 °С, час охолодження кататермометра 110 с, фактор приладу 237, атмосферний тиск 759 мм рт. ст.

Задача 8.

При дослідженні мікроклімату в кабінеті провізора-аналітика були отримані такі результати: середня температура повітря 18 °С, перепади температур по горизонталі 2 °С, по вертикалі 1,5 °С, різниця між температурами стіни та навколишнього повітря 2 °С, температура за «сухим» термометром аспіраційного психрометра 18 °С, за «вологим» 14,5 °С, час охолодження кататермометра 101 с, фактор приладу 237, атмосферний тиск 754 мм рт. ст.

Задача 9.

При дослідженні мікроклімату в матеріальній лікарських засобів 1 виробів медичного призначення отримані такі результати: середня температура повітря 12 °С, перепади температур по горизонталі

2 °С, по вертикалі 2 °С, різниця між температурами стіни та навколишнього повітря 3 °С, температура за «сухим» термометром аспіраційного психрометра 13 °С, за «вологим» 11 °С, час охолодження кататермометра 80 с, фактор приладу 237, атмосферний тиск 749 мм рт. ст.

Задача 10.

При дослідженні мікроклімату в кабінеті завідувача аптекою отримані такі результати: середня температура повітря 20 °С, перепади температури по вертикалі 2 °С, по горизонталі 1,5 °С, різниця між температурами стіни та навколишнього повітря 3 °С, температура за «сухим» термометром аспіраційного психрометра 19 °С, за «вологим» 10 °С, час охолодження кататермометра 102 с, фактор приладу 237, атмосферний тиск 747 мм рт. ст.