Основи загальної та фармацевтичної гігієни - Дикий І.Л. 2003

Передмова

Головною метою викладання гігієни у вищих фармацевтичних навчальних закладах є формування в студентів усвідомленого розуміння взаємозв’язку здоров’я людини з усіма умовами її існування.

У процесі навчання студенти повинні засвоїти найважливіші основи гігієни як науки, знати характер і ступінь впливу на Організм людини основних факторів навколишнього середовища, наукові основи раціонального Харчування, принципи планування, будівництва й обладнання аптечних закладів — аптек, лабораторій з аналізу якості лікарських засобів і аптечних складів, принципи правильної організації санітарно- протиепідемічного режиму при виготовленні лікарських препаратів і контролю за його виконанням.

У навчальному посібнику подані Методи дослідження факторів навколишнього середовища з наданням теоретичного матеріалу, при цьому зроблено акцент на Методики санітарно-гігієнічного обстеження аптечних закладів і фармацевтичних підприємств, подані нормативні та законодавчі документи, що дозволяють правильно оцінювати отримані результати досліджень.

Посібник включає Тестові завдання та ситуаційні задачі з прикладом їх вирішення по основних темах дисципліни з урахуванням програмного матеріалу, що допоможе студентам більш успішно оволодівати теоретичними та практичними навичками, необхідними для гігієнічної оцінки факторів навколишнього середовища та умов праці в аптечних закладах і на фармацевтичних підприємствах.

Отримані знання з гігієни допоможуть майбутньому фахівцю в галузі фармації правильно організувати свою роботу, забезпечити якість лікарських препаратів при їх виготовленні та зберіганні, оптимальні умови праці.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.