Менінгіти у дітей - І.В. Богадєльніков 2005
Лікування менінгітів у дітей
Лікування гнійних менінгітів залишається серйозною проблемою в дитячій інфекційній практиці. Це насамперед пов'язано з тим, що в клінічній картині гнійних менінгітів на перший план виступає загальноінфекційний синдром, який властивий більшості інфекційних хвороб, у той час як вираженість загальмозкового і менінгеального синдромів варіабельна та залежить від віку дитини, тяжкості й тривалості захворювання, етіологічного фактору та інших причин. Ці обставини, а також відсутність настороженості лікарів по відношенню до гнійних менінгітів і в ряді випадків недолік конкретних знань у лікаря, обумовлює пізню діагностику і надходження хворого в стаціонар, найчастіше неправильне лікування і як результат цього - високу летальність. Однак від правильності, а головне, своєчасності лікування залежить наслідок хвороби й частота залишкових явищ. Лікування хворих гнійними менінгітами проходить у декілька етапів:
1) Невідкладна допомога на догоспітальному етапі;
2) стаціонарне лікування;
3) реабілітація;
4) диспансерне спостереження в поліклініці.
Серозні менінгіти протікають з різною вираженістю клінічних проявів: від легких, важко діагностуємих форм до тяжких, які протікають з розвитком синдромів, які становлять загрозу життю хворого. Однак, незалежно від вираженості клінічних проявів, важливим і головним при лікуванні серозних менінгітів є дотримання основних принципів терапії, подібних з такими при лікуванні гнійних менінгітів.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.