Менінгіти у дітей - І.В. Богадєльніков 2005

Лікування менінгітів у дітей
Невідкладна допомога на догоспітальному етапі

Догоспітальна допомога. Як відомо, при цілому ряді нейроінфекцій, особливо при менінгококовій інфекції, найбільше число летальних наслідків приходиться на перші години і добу хвороби. Саме тому перша допомога хворому, надана вдома (у дитячому садку, школі), може виявитися вирішальною для всього подальшого ходу подій.

Однак, на жаль, страх перед невідомістю, особливо якщо є клініка інфекційно-токсичного шоку («чи, встигну довезти живим?»), змушує дільничного лікаря і лікаря швидкої допомоги насамперед вирішувати питання негайного транспортування в стаціонар, часто упускаючи можливість проведення догоспітальної терапії або виконуючи її нецілком і неякісно.

При підозрі або наявності гнійного менінгіту дитині необхідно негайно ввести в разових дозах преднізолон 3 мг/кг, левоміцетину сукцинат натрію 30 мг/кг.

При гіпертермії (температура тіла 38,5°С та вище) вводиться анальгін 50% — 0,1 мл на рік життя, дімедрол 1% — 0,1-0,2 мл/рік життя, при судомах — седуксен 0,2—0,3 мг/кг, а вже потім необхідно терміново госпіталізувати хворого.

Більш термінові й енергійні заходи проводяться при виявленні ознак інфекційно-токсичного шоку (ІТШ). Такі грізні симптоми, як прогресуюче порушення свідомості аж до її втрати, наростання блідості й ціанозу, похолодання і синюшність шкіри кісток і стоп, швидке поширення геморагічного висипу (при змішаній формі менінгококової інфекції), виникнення задишки, зниження або відсутність діурезу протягом декількох годин говорять про розвиток ІТШ і вимагають негайного виклику реанімаційної бригади, яка повинна транспортувати хворого.

Невідкладні заходи при ІТШ на догоспітальному етапі полягають у внутрішньовенному введенні наступних препаратів (зазначені разові дози):

1. Глюкокортикоїди (1/2 добової дози): по преднізолону при 1 ступені шоку 5 - 10 мг/кг, при 2 ступені - 10 -15 мг/кг, при 3 ступені - 15 - 20 мг/кг або дексазону 2 мг/кг, гідрокортизону 50 мг/кг;

2. Левоміцетину сукцинат 30 мг/кг;

3. Реополіглюкіну до 10 мл/кг;

4. Гепарину 50 ОД/кг (при наявності кровотечі протипоказаний);

5. Контрикала 1 тис. ОД/кг на 10% розчині глюкози;

6. При низькому АТ і відсутності ефекту від ведення гормонів показаний допамін 5 мкг/кг/хв на 10% розчині глюкози до підйому і стабілізації АТ в межах 80 - 90/60 мм.рт.ст.

Потім проводиться термінова госпіталізація хворого з продовженням надання невідкладних заходів у машині швидкої допомоги.

При розвитку явищ набряку-набухання головного мозку в клінічній картині захворювання будуть переважати такі симптоми, як наростаюче пригнічення свідомості, судоми, повторна блювота, гіпертермія, брадікардія, задишка. При цьому важливо вчасно помітити ознаки загрози вклинення довгастого мозку у великий потиличний отвір, які виявляються наростанням пригнічення свідомості аж до її втрати, психомоторними порушеннями, головним болем, повторною блювотою, судомним статусом, наростанням ригідності м'язів потилиці, гіперемією і ціанозом обличчя, набряканням шийних вен, розвитком бульбарного синдрому (дисфагія, прогресуюче порушення ритму дихання і серцево-судинної діяльності).

У цьому випадку дитину можна транспортувати тільки після усунення загрози дислокації мозку. Варто підкреслити, що до прибуття реанімаційної бригади дільничний лікар або лікар швидкої допомоги не повинні бездіяти. Транспортування таких хворих необхідно проводити тільки на носилках або на щиті, що запобігає дислокації мозку. При цьому голову хворого фіксують по осьовій лінії, несильно закидають назад і піднімають її разом з верхньою частиною тулуба на 15°—30°. Одночасно терміново внутрішньовенно вводять дексаметазон у дозі 5 мг/кг; левоміцетину сукцинат натрію 30 мг/кг; лазикс 1 мг/кг; анальгін 50% - 0,1 мл на рік життя; димедрол 1% - 0,1-0,2 мл на рік життя; сульфат магнію 25% - 1 мл/рік життя; при судомах - седуксен 0,2-0,3 мг/кг; проводять оксигенотерапію і тільки після надання невідкладної допомоги хворого терміново госпіталізують у реанімаційне відділення інфекційного стаціонару, продовжуючи невідкладні заходи в машині швидкої допомоги.