МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА КРОВІ

ГРУПИ КРОВІ

СИСТЕМА АВО

На мембрані еритроцитів знаходяться антигени. Відомо більше 400 антигенів. Найбільше значення з них мають антигени системи АВО.

Саме антигенна специфіка зумовлює групи крові. В системі АВО розрізняють три антигени: А, В, Н. Вони називаються аглютиногенами. В системі АВО міститься два антитіла: (альфа) і (бета). Вони називаються аглютинінами.

Ще в давнину проводилися спроби переливання крові від тварин людині або від людини людині. Однак, майже завжди це призводило до смерті хворого. Причиною загибелі людей після переливання такої крові було склеювання еритроцитів у судинах (аглютинація) з наступним гемолізом і закупоркою капілярів і, як наслідок, розвивався так званий гемотрансфузійний шок (гемо - Кров, трансфузія - переливання).

Що ж є причиною аглютинації еритроцитів? Аглютинація відбувається за рахунок реакції аглютиноген-аглютинін. Аглютинація з наступним гемолізом спостерігається лише при зустрічі однойменних аглютинінів і аглютиногенів - А, і В. До аглютиногену Н у сироватці крові аглютиніну немає. У крові одного індивідуума ніколи не зустрічаються однойменні аглютиногени і аглютиніни.

За наявністю тих чи інших аглютиногенів та аглютинінів кров людини у системі АВО (з поваги до першовідкривача аглютиногенів Ландштейнера в сучасній назві системи залишений "0-антиген" замість "Н") поділяють на чотири групи: І (0) -в еритроцитах знаходиться »0 "-аглютиноген, а у плазмі - аглютиніни; II (А) - в еритроцитах є аглютиноген А, а у плазмі - аглютинін; III (В) - в еритроцитах є аглютиноген В, а у плазмі - аглютинін; IV (АВ) - в еритроцитах міститься аглютиногени А і В, а у плазмі аглютиніни відсутні.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.