СПЕЦІАЛЬНА ІХТІОЛОГІЯ - Р. С. Пентилюк - 2011
3. КЛАС КІСТКОВІ РИБИ (OSTEICHTHYES)
3.1 Підклас Лопатепері риби (Sarcopterygii)
У будові лопатеперих риб є характерні архаїчні особливості: не костеніюча пружна хорда є основою осьового скелета; тіл хребців немає; дуже рухливі і масивні або довгі опорні лопаті парних плавників забезпечені особливим внутрішнім скелетом з подовжених кісток; опорний тазовий пояс черевних плавників розташований поблизу клоачного вивідного отвору; луска на тілі особливого космоїдного типу, що розвинулася шляхом злиття дрібних зубовидних лусок; є спіральний клапан в кишечнику, артеріальний конус в Серце і інші древні ознаки. Лопатепері риби відомі з середини раннього девону, тобто приблизно за 300-400 млн. років до нашої ери. Вже в цей час вони починають спеціалізуватися в двох різних напрямах: у бік розвитку хижаків з сильними конічними зубами і у бік формування молюскоїдів із зубними пластинками, що дроблять. Перший напрям представляє надряд Кистеперих риб (Crossopterygii, або Crossopterygiomorpha), друге - надряд Дводишних (Dipnoi, або Dipneustomorpha). Кистепері риби були поширені в прісних і морських водах всієї планети, від Шпіцбергену і Нової Землі та Південної Африки, Австралії і Антарктики. В однієї групи кистеперих, що відносять до ряду рипидістиподібних (Rhipidistiiformes), еволюція пішла у напрямі пристосування до Дихання атмосферним повітрям (внутрішні ніздрі, Легені) і перетворення парних плавників в п'ятипалі кінцівки. Давши початок першим наземним хребетним і проіснувавши близько 100 млн. років, рипидістоподібні кистепері вимерли. Інша група кистеперих, що утворила ряд Целакантоподібних (Coelacanthiformes), спочатку розвивалася переважно в прісних водах, потім пристосувалася до проживання в морі. Від двох рядів і 9 родин кистеперих риб зберігся один вид - латимерія, представник ряду Целакантоподібних.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.