Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017
Частина третя. Царство рослини (Planthae)
Розділ ІX. Відділ покритонасінні, або квіткові (Angiosperмае, маgnoliophyta)
Лабораторне заняття Тема 14.41. Будова насінини двосім’ядольних рослин
Загальні зауваження. Насінини двосім’ядольних рослин мають свої особливості будови. У двосім’ядольних запасні поживні речовини відкладаються у сім’ядолях зародка, ендоспермі або периспермі. Зазвичай насіннєва шкірка вільна і не зростається з оплоднем.
Об’єкти:
1. Насінина квасолі звичайної (Рhaseolus vulgaris L.)
2. Жолудь дуба звичайного (Quercus robur L.)
Завдання:
1. Розгляньте і вивчіть будову насінини без ендосперму в квасолі звичайної.
2. Розгляньте і вивчіть будову насінини без ендосперму в дуба звичайного.
3. Зарисуйте насінину без ендосперму і покажіть її складові частини.
Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1 або Біолам, лупи, скальпелі, бритви, пінцети, свіжий або фіксований матеріал насінин квасолі чи жолудя дуба, інше приладдя.
Макроскопічне дослідження насінини без ендосперму у трав’яної рослини. Будову насінини без ендосперму у трав’яних рослин вивчемо на прикладі насінини квасолі. Спочатку розгляньте і вивчіть її загальний вигляд насінини квасолі. На відміну від уже розглянутих насінин злакових культур, у будові насінини двосім’ядольних виділяються дві структурні частини: насінна шкірка і зародок. За уважного спостереження виявляється, що у верхній частині насінини є невеличкий горбочок. Якщо на нього натиснути, то виступає рідина (у фіксованої насінини). Ця частина являє собою пилковхід. Нижче видно ширший білий рубчик — місце прикріплення насінини до стулок.
Щоб побачити і вивчити зародок, необхідно розрізати і зняти насінну шкірку або надірвати й відхилити її від зародка. Останній розкрийте по щілині між двома сім’ядолями і в такому вигляді зарисуйте його великим планом. Ви бачите, що зародок складається з двох сім’ядолей бобоподібної форми (рис. 109).
На одній з них у верхній частині добре помітно розвинутий проросток. У нього диференційовані зародковий корінець, зародкове стебельце і зародкові листочки, що прикривають верхівкову брунечку. В альбомі зарисуйте загальний вигляд насінини і окремо зародок. Позначте названі складові їх частини.
Макроскопічне дослідження насінини без ендосперму в деревної рослини. Будову насінини без ендосперму деревних рослин вивчимо на прикладі насінини дуба звичайного. Спочатку роздивіться і зарисуйте зовнішній вигляд жолудя. Щоб ознайомитися з будовою насінини дуба, зніміть скальпелем плюску. Плід розріжте з поверхні та зніміть оплодень, під ним знаходиться насінина. Вона має насіннєву шкірку і зародок. Як і в квасолі, зародок, окрім інших частин, має дві масивні сім’ядолі, що містять поживні речовини. На одній із них видно молодий проросток аналогічної будови з проростками квасолі.

Рис. 109. Будова насінини без ендосперму:
а — загальний вигляд насінини квасолі; б — зародок насінини без ендосперму:
1 — брунечка; 2 — зародкові листочки; 3 — зародкове стебельце; 4 — зародковий корінець; 5 — сім’ядолі
Зарисуйте насінину дуба, яка проросла і позначте: насіннєву шкірку, сім’ядолі, зародкове стебельце, брунечку, зародковий корінець, бічні корінці, підсім’ядольне коліно.
Висновок. Насінина без ендосперму складається із зародка і насіннєвої шкірки. Поживні речовини відкладаються безпосередньо в зародку, а саме у сім’ядолях.
1. З якої частини зав’язі утворюється насінина?
2. В якій частині насінини квасолі відкладаються поживні речовини?
3. З якої частини зав’язі утворюється оплодень?
4. З якої частини насіннєвого зачатка утворюється насіннєва шкірка?
5. Який набір хромосом мають клітини зародка?
6. Чи виносить проросток дуба сім’ядолі на поверхню ґрунту?
7. Чи виносить проросток квасолі звичайної сім’ядолі на поверхню ґрунту?
Последнее обновление: 27/05/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.