Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина третя. Царство рослини (Planthae)
Розділ ХІІ. Основи фітоценології. Поняття про рослинність
12.2. Морфологічні та біотичні ознаки фітоценозу. Видовий склад

Одним з проявів життєдіяльності фітоценозу є формування і визначення специфічного видового складу. Kожне рослинне угруповання характеризується тільки йому властивим видовим складом, який найбільшою мірою відповідає природі його біотичних і абіотичних взаємозв’язків. Залежно від участі видів у рослинних угрупованнях розрізняють домінантні і співдомінантні види. Домінантами заплавних лук є очеретянка, лисохвіст лучний, тонконіг лучний, частка яких у травостої становить до 80% і більше. Співдомінанти беруть меншу участь у травостої і поділяють її з домінантами.

Види рослин, які є основними середовищеутворювачами, визначають природу рослинного угруповання, називаються едифікаторами або будівниками фітоценозів. Види, роль яких поділяється з едифікаторами, називають співедифікаторами. У соснових і березових лісах едифікаторами є сосна і береза, а в сосново-березових сосна може бути співедифікатором.

Види, які постійно трапляються в рослинному угрупованні, але в невеликій кількості, називаються асектаторами. У вологих борах асектатором є крушина ламка, а в дібровах — груша дика.

Угруповання, в яких переважає один вид, називаються монодомінантними, з домінуванням двох видів — бідомінантними, трьох і більше — полідомінантними.

Сучасна природна рослинність зазнає помітних змін внаслідок господарської діяльності людини. Так, наприклад, до складу ценозів потрапляють такі небажані види, як енотера дворічна, злинка канадська,черемха пізня та ін. З іншого боку, людина впроваджує в культуру перспективніші господарсько цінні види — сосну Банкса на піщаних аренах півдня, люпин багаторічний у міжряддя сосняків, борщівник Сосновського під намет деревостану на природних кормових лісових угіддях тощо. Рослини, які зростають у фітоценозах внаслідок господарської діяльності людини, називають антропофітами.



Последнее обновление: 27/05/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.