Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина третя. Царство рослини (Planthae)
Розділ ХІ. Основи фітогеографії
11.5. Культурні рослини як об’єкт агрофітоценології та їхня ценотична значимість. Цетри походження культурних рослин

У світі відомо понад 4000 видів рослин, що культивуються, з них в Україні понад 700 видів.

У культуру рослини введено давно. На Україні культура землеробства пов'язана з трипільською культурою, що є однією із найдавніших. Першими хлібними злаками наших предків були пшениця, просо, ячмінь, пізніше жито, а з технічних культур — льон i коноплі. Значна кількість культурних рослин є вихідцями дикорослих видів, за рахунок яких до нині збагачується генофонд польової флори. Частина рослин уперше створена людиною, яких у природі не було i в дикорослому стані не трапляється.

Культивовані рослини відзначаються значною різноманітністю та нерівномірністю їхнього географічного поширення. М.І. Вавилов, вивчаючи природу культивованих рослин, установив центри різноманітності та осередки їхнього походження. Спочатку ним було виділено 8, а згодом 7. Пізніше П.М. Жуковський далі розвивав ці ідеї й запропонував виділити 12 центрів різноманіття культурних рослин, які є одночасно осередками їхнього походження. Це такі:

І. Китайсько-японський генетичний центр, що охоплює Східний Китай, Корейський півострів i Японію. Найбагатшим є Китайський центр. З нього походять такі види культурних рослин як рис, просо посівне, овес, редька городня, чайний кущ, тунгове дерево. За М.І. Вавиловим — це Східноазіатський центр, який включає до 20% генофонду культурних рослин. А.І. Барбарич називає цей осередок китайським і додає також чумизу, пейзу, гречку, бамбук, шовковицю, апельсин, квасолю адзуки, сою, часник, яблуню, види груші, абрикос, персик, сливи, унабі, мандарин, овес голозернистий.

ІІ. Індонезійсько-індійський генетичний центр включає Індокитай, Індонезію та Малайський архіпелаг. Звідси походять тропічні культури: ендемічні види рису, хлібне дерево, банан, кокосова пальма, сагова пальма, лимон, рис, таро, банан текстильний, цукрову тростину китайську.

III. Австралійський генетичний центр охоплює Австралію та прилеглі острови. Вважається батьківщиною понад 60 видів бавовнику.

IV. Індостанський генетичний центр є осередком виникнення цукрової тростини дикої та благородної. За А.І. Барбаричем це Індійський осередок, з якого походять також рис, сильдао, бавовник (два місцевих види), джут, кенаф, люфа, деякі види квасолі, квасоля-маш, пшениця кулястозерна, нут, баклажани, огірки, цитрон, перець чорний, бавовник азіатський.

V. Середньоазіатський генетичний центр: Афганістан. Таджикистан, Узбекистан. Звідси ведуть своє походження пшениця м'яка, жито афганське, нут, сочевиця їстівна, морква культурна дворічна. Для цього осередку А.І. Барбарич відносить і такі види як горох, часник, абрикос, мигдаль, місцеві види яблунь, мушмулу, виноград, горіх, дині, ріпчасту цибулю, кінські боби.

VI. Середньоазіатський (Передньоазіатський) генетичний центр охоплює гірські райони Туркменистану, Ірану, Закавказзя, Малої Азії, Аравії. Звідси ведуть своє походження полба дика закавказька, пшениця м'яка, п. однозернянка, жито, ячмінь дворядний культурний, цукрові буряки звичайні, капуста городня, цибуля-порей, горох, фінікова пальма, айва, слива, черешня, кизил, гранат, інжир, каштан.

VII. Середземноморський генетичний центр включає території 17 країн прилеглих до Середземного моря. Є давнім центром льону культурного, моркви каротиноїдної, брукви, маслини, кропу, петрушки, лаванди, вівса візантійського, ріжкового дерева, лавра благородного.

VIII. Африканський генетичний центр охоплює більшу частину континенту і є центром походження сорго, рицини, гарбузів, африканського рису, африканського проса, рицини, бавовнику трав’яного, кавуна, кави робуста, к. ліберійської, пальми олійної.

IX. Європейсько-Сибірський генетичний центр. Звідси беруть свій початок такі види як клен білий, яблуня домашня, смородина чорна, порічки, суниці, полуниці, хміль, коноплі, льон-довгунець, цукрові буряки, конюшина лучна, к. повзуча, люцерна серповидна.

X. Середньоамериканський генетичний центр охоплює територію Мексики, Гватемали, Коста-Ріки, Гондурасу, Панами. Це осередок походження та різноманіття кукурудзи, квасолі, картоплі, тютюну, кабачків, батату, махорки, перцю однорічного, сизалю, авокадо, какао, пекану, бавовнику.

XI. Південноамериканський генетичний центр є осередком походження соняшника і томатів культурних, гарбуза великого, тютюну, хінного дерева, канни, динного дерева, картоплі, арахісу, помідор, маніоку, ананасу, гевеї.

XII. Північноамериканський генетичний центр слугував осередком виникнення однорічних i багаторічних видів соняшнику, топінамбура, люпину.