Фізіологія рослин - Мусієнко М.М. 2001
Фізіологія виділення речовин рослинним організмом
Внутрішні секреторні структури
Вони мало чим відрізняються від основної паренхіми, але містять в собі різні смоли, олії, таніни, слизи, навіть кристали. Такі клітини ще називають секреторними ідіобластами. Крім того, формуються секреторні вмістища різної форми: округлі (Mirtaceae), видовжені у вигляді каналів (Compositae). їх екскректами можуть бути леткі терпени, бальзами, камеді-смоли, латекси. В деяких рослин смолисті речовини виділяються в міжклітинники, де утворюють гранулярний шар вздовж клітинних оболонок.
У багатоклітинних структур більшість терпеноїдів виводиться з клітини, тоді яку ідіобластів та молочних судин (клітини, або їхній ряд, які містять латекс — молочний сік) — накопичуються у вакуолях. Молочні судини широко варіюють за своєю структурою, як і латекс за складом.
Відомо більше 12 500 видів латексних рослин, від трав’янистого молочаю (Euphorbia) до каучуконосів (Hevea).
Розрізняють поодинокі (нечленисті) молочні судини та злиті клітини (членисті молочники). Подібно до клітинного соку латекс у вигляді суспензії містить вуглеводи, органічні кислоти, алкалоїди, стерини, жири, таніни і т. п. Секреторні клітини характеризуються агранулярним ендоплазматичним ретикулумом, який, можливо, бере участь у синтезі терпеноїдів. У молочних судин протопласт живий, цитоплазма пристіночна, є ядро, а весь останній простір зайнятий латексом. Для таких клітин характерна наявність лейкопластів, мітохондрій, ліпідних краплин. Цікаво, що оболонки молочних судин не дерев’яніють, вони, очевидно, пластичні. В молочниках виявлено калозу.
Більшість експериментальних даних свідчать про те, що латекс, зокрема, компоненти ефірних олій і смол, синтезується в агранулярному ЕР, мітохондріях, пластидах, навіть в ядрі. Шляхом еккринової секреції через плазмалему вони надходять до вільного простору клітинних стінок, а звідти в канали смоляних ходів або назовні рослин. Більшість продуктів є похідними ізопрен (С5Н8). Молочні судини виділяють латекс, коли їх відкрити. Непошкоджені судини зберігаються в тургесцентному стані, тобто в стані осмотичної рівноваги з навколишньою паренхімою. Оскільки латекс легко поглинає воду з сусідніх клітин, то вважають, що він пов’язаний із регуляцією водного режиму. Існували різні гіпотези відносно їхньої можливої функції, але найпоширенішим є уявлення про те, що молочні судини являють собою екскреторну систему рослин.
В той же час різноманітність знайдених в латексі речовин (спирт ліналон — конвалія, коріандр; гераніол — трояндова олія; олії герані, евкаліпту; лімонен — олія кропу; кмину, скипидар; ментоли — м’ята перцева; каучук і тута та багато інших) дає змогу припустити, що молочні судини можуть виконувати найрізноманітніші функції.