БІОНЕОРГАНІЧНА ТА БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ - М.В. Яцков - 2014

І. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ БІОНЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

1.7. Методико-біологічні можливості комплексонів та комплексонатів металів

1.7.4. Бактерицидні і антивірусні препарати на основі комплексонів

РІСТ І РОЗВИТОК мікроорганізмів в ряді випадків можна пригнітити за допомогою координаційних зв’язків. Для цих цілей в Організм можуть вводитися комплексони чи комплексонати металів, які мають специфічну дію. К. Яцимірський відзначає три істотно- можливих механізмів дії металокомплексонів:

1. Біоактивність проявляє ліганд, а роль металу полягає в його доставці в склад комплексу.

2. Біоактивність має йон металу, в цьому випадку ліганди сприяють проникненню метала через кліткову мембрану в склад комплексу.

3. Бактерицидну активність мають комплексний йон і хелат молекулярного типу.

З комплексонів, які найчастіше застосовуються в якості антивірусних засобів, можна виділити оксихіноліновий комплекс феруму(ІІІ), 3,5,6,8-тетраметил-1,10-фенантроліновий комплекс феруму(ІІ) тощо:

При лікуванні інфекційних захворювань широко застосовують речовини, які об’єднують під назвою антибіотики. Антибіотики - це речовини біологічного походження або їх синтетичні аналоги, які володіють вибірковою дією на певні види мікроорганізмів.

За своєю хімічною структурою антибіотики являють собою складні органічні молекули, здатні до комплексоутворення з деякими біометалами за рахунок донорних атомів Оксигену та Нітрогену тощо. До них відносять і Пеніциліни, стрептоміцини, Тетрацикліни.

Стрептоміцини. Хімічна структура стрептоміцинів представлена на схемі:

Загальною частиною молекули всіх стрептоміцинів є стрептидин, який містить атоми Нітрогену, здатні утворювати координаційні зв’язки з металами.

Механізм дії різних антибіотиків на мікроорганізми різний. В деяких випадках вони вибірково впливають на різні мікробні Ферменти, пригнічуючи їх дію шляхом утворення стійких комплексів.