ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У ТРЬОХ КНИГАХ - КНИГА 1 - Г.Й. Щербак - 1995

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

РОЗДІЛ СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

ТИП КОЛОВЕРТКИ (ROTIFERA)

Коловертки — водні, переважно прісноводні організми, серед яких є бентосні та планктонні форми. Невелика частина видів пристосувалася до життя на суші серед мохів, лишайників тощо. Коловертки — найменші за розміром (0,04—2 мм) багатоклітинні тварини, які мають різноманітну та витончену організацію.

Описано понад 1 600 видів. В Україні відомо 500 прісноводних і понад 100 морських видів.

За рівнем організації коловертки близькі до первиннопорожнинних, із якими їх раніше об'єднували в один тип.

Тіло коловерток вкрите синцитіальним шаром гіпадерми, яка може виділяти кутикулу або потовщуватися, утворюючи панцир. Війки в покривах залишаються лише в колосертальному апараті, що є специфічним утвором коловерток. Базальної мембрани та м'язового мішка в коловерток немає, мускулатура утворена окремими диференційованими пучками, до складу яких входять гладенькі та поперечносмугасті М'язи. У коловерток є первинна порожнина тіла — схізоцель. Первинною ця порожнина називається тому, що в процесі еволюції вона виникає замість паренхіми й утворюється, як вважають, внаслідок розходження та розпаду клітин паренхіми. Звідси її друга назва— схізоцель (порожнина розпаду). Кишечник у коловерток наскрізний; крім передньої та середньої кишок, є задня кишка й анальний отвір. У глотці міститься особливий жувальний апарат— мастакс.

Видільна система коловерток належить до протонефридіального типу. Нервова система представлена головним ганглієм, від якого відходять кілька нервів, є також дрібні додаткові ганглії, з'єднані між собою нервами.

Коловертки — роздільностатеві тварини. У них є клоака, в яку відкриваються отвори травної, статевої й видільної систем. Яйцеклітина дробиться спіральне.

До типу Rotifera належить один клас— (Rotatoria Коловертки).