ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004
6. РІСТ МІКРООРГАНІЗМІВ
6.4. ФІЗІОЛОГІЯ РОСТУ
6.4.3 Ріст бактерій у бактеріальній популяції
6.4.3.1. Визначення концентрації бактерій
У популяції не всі клітини є життєздатними. Живими вважаються ті клітини, які можуть утворювати колонії на(в) агаризованому середовищі або суспензію в рідкому поживному середовищі. Ці життєздатні клітини виявляють спеціальними методами, призначеними для визначення кількості живих клітин. У загальну кількість клітин входять живі, пошкоджені та мертві клітини. Тому розрізняють Методи вимочення загальна, кількості клітин і кількості живих клітин.
Загальна кількість клітин. Існує кілька методів визначення загальної кількості клітин:
найпоширенішим є підрахунок загальної кількості клітин під мікроскопом у тонкому шарі за допомогою лічильної камери: використання стандартів мутності. Це один з найдавніших методів, суть якого полягає у порівнянні мутності досліджуваної клітинної суспензії з мутністю стандартних розчинів, для яких відома концентрація клітин;
використання електронного лічильника. Дія Його ґрунтується на зниженні провідності розчину електролітів під час проходження однієї бактерії через вузький отвір;
якщо кількість клітин становить менше 104 на 1 мл, використовують метод мембранних фільтрів (зразок фільтрують через мембранний фільтр, потім цей фільтр сушать, фарбують, просвітлюють і підраховують кількість клітин під мікроскопом).
Кількість живих клітин. Визначається за методом Коха (посів послідовних десятикратних розведень клітинної суспензії на чашки Петрі з агаризованим середовищем). Кількість життєздатних клітин визначають за кількістю колоній, які виросли на чашках (іноді користуються терміном колонійутворювальна одиниця, або КУО).
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.