ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

19. ГЕНЕТИКА БАКТЕРІЙ: ПОСТІЙНІСТЬ, ЗМІНА ТА ПЕРЕДАВАННЯ ОЗНАК

19.3. ПЕРЕДАВАННЯ ОЗНАК І ГЕНЕТИЧНА РЕКОМБІНАЦІЯ

В еукаріотів під час Запліднення об’єднуються гаплоїдні набори генів і утворюється диплоїдна зигота. У дочірньому диплоїдному організмі після мітотичних поділів і редукційного поділу (мейозу) відбувається перекомбінування хромосом, які належали обом батьківським наборам, і знову утворюються клітини з гаплоїдним набором генів (гамети). Такому статевому способу «перетасування» генетичного матеріалу протиставляють парасексуальні процеси, до яких належить і рекомбінація ознак у прокаріот. Бактерії майже завжди є гаплоїдними, вони мають лише один набір генів. Зиготи утворюються і у бактерій, але вони ніколи не бувають продуктом об’єднання цілих клітин. Як правило, з клітини-донора у клітину-реципієнт переносяться лише частина генетичного матеріалу, тобто утворюється неповна зигота (мерозигота). Хромосома реципієнта спарюється з фрагментом Хромосоми донора, і вони обмінюються окремимі ділянками. При наступному поділі клітини виникає Клітина, яка містить тільки рекомбіновану хромосому.

У бактерій відомі три способи передавання ознак: кон'югація, трансдукція, трансформація. У результаті цих процесів ДНК переноситься з бактерії-донора у бактерію-реципієнт. Ці три процеси відрізняються один від одного способом транспортування ДНК. Після перенесення ДНК у клітині-реципієнті відбувається рекомбінація. При цьому ДНК донора вбудовується в ДНК бактерії-реципієнта. Клітину, в якій відбулася рекомбінація, називають рекомбінантом (рекомбінантна клітина).



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.