ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

19. ГЕНЕТИКА БАКТЕРІЙ: ПОСТІЙНІСТЬ, ЗМІНА ТА ПЕРЕДАВАННЯ ОЗНАК

19.2. МУТАЦІЇ ТА ЇХ ВИНИКНЕННЯ

19.2.3. Відбір мутантів

На звичайних агаризованих середовищах лише деякі мутації можна виявити безпосередньо за зміною пігменту, зміною росту колоній та іншими ознаками. Деякі ознаки виявляються, якщо добавити у середовище індикатори чи барвники. Для виділення ауксотрофних мутантів (наприклад, ауксотрофних за амінокислотою гістидином) порівнюють ріст клітин на двох середовищах: з гістидином і без нього. Мутанти будуть рости тільки на середовищі з гістидином.

Як правило, частота виникнення мутацій е невисокою. Тому для виявлення та відбору мутантів використовують методи накопичення мутантів. Отримати накопичувальну культуру мутантів, стійких до антибіотиків, отруйних речовин і фатів, досить легко: на середовищі, до якого добавлений відповідний агент, будуть рости тільки мутантні штами. Методи накопичення ауксотрофних мутантів ґрунтуються на зворотному принципі: для клітинної суспензії створюють умови, в яких мутанти не ростуть, а прототрофні клітини відсіваються або знищуються. Існують речовини, що діють тільки на клітини, які ростуть, а клітинам, які не ростуть, вони не завдають шкоди. Після видалення антимікробного агента і добавлення необхідних факторів росту починають рости ауксотрофні клітини. Такою речовиною є пеніцилін. Метод накопичення ауксотрофних мутантів з використанням пеніциліну називається “пеніциліновим збагаченням" або “пеніциліновим методом". Пеніцилін вбиває тільки клітини, які ростуть. Для видалення пеніциліну застосовують фермент пеніциліназу. Якщо клітини є стійкими до пеніциліну, то для “збагачення” можна використовувати інші аналогічні за дією антибіотики — новобіоцин, циклосерин, колістин, канаміцин.