БІОТЕХНОЛОГІЯ - В. Г. Герасименко - 2006

Частина ІІ. Спеціальні біотехнології

Розділ 12. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ГОРМОНІВ

12.2.ОТРИМАННЯ ІНСУЛІНУ

12.2.1.Традиційні шляхи отримання інсуліну

Вперше в 1921 р. Бантінг і Бест у Торонто виділили з підшлункової залози собаки гормон, який мав антидіабетичний ефект, а вже в 1922 р. інсулін, виділений з тварин, був введений людині (дев’ятирічному хлопчику, хворому на діабет) і мав надзвичайний ефект. Вже через рік американська компанія «Елі Ліллі» випустила перший препарат тваринного інсуліну.

В 1935 р. датський дослідник Хагедорн досягнув оптимізації дії інсуліну в організмі, розробивши препарат інсуліну пролонгованої дії. Його поглинання було сповільнено додаванням протаміну, а потім і цинку. В 1946 р. датські дослідники одержали нейтральний інсулін (NPH), який почали широко використовувати в інсулінотерапії. Перші кристали інсуліну були одержані в 1952 р., а розвиток методів очищення гормону (імуноелектрофорезу і рідинної хроматографії) від інших гормональних речовин та різних продуктів деградації інсуліну дозволив одержати гомогенний інсулін, який називають однокомпонентним.

Гормон не має чіткої видової специфічності, і тому тваринний інсулін може використовуватися для Лікування людей. Сировиною для одержання тваринного інсуліну є Підшлункова залоза великої рогатої худоби і свиней, яка не використовується в м’ясній і консервній промисловості і постачається м’ясокомбінатами. Підшлункова залоза корови має масу 200-250 г, а для одержання 100 г кристалічного інсуліну потрібно 800-1000 кг вихідної сировини. Враховуючи те, що кількість інсулінозалеж- них людей постійно збільшується, інсуліну, одержаного від вищезазначених тварин, буде недостатньо. Крім цього, тваринний інсулін відрізняється від людського на 1-3 амінокислотних залишки і може викликати різні алергічні реакції, а при тривалому використанні викликає порушення роботи нирок і розлади зору. Найбільш прийнятним до людського є інсулін свині. Широкомасштабне терапевтичне використання інсуліну стримувалось його високою вартістю, обмеженістю ресурсів і різноманітними ускладненнями. Тому й виникла необхідність у виробництві бактеріально продукованого людського інсуліну.