Медична генетика - В. М. Запорожан 2005

Моногенні хвороби
Медико-генетичне консультування

При визначенні вірогідності народження хворої дитини враховують такі фактори:

— тип успадкування хвороби;

— генотип батьків;

— пенетрантність гена (для домінантно-успадкованих хвороб);

— частоту захворювання в популяції (для рецесивних захворювань).

Якщо генотип батьків відомий, для розрахунку ризику використовують Закони Менделя (табл. 6.12).

В інших випадках розрахунок складніший, грунтується на законах ймовірності і враховує поширеність хвороби в популяції. Наприклад, муковісцидоз успадковується як автосомно-рецесивне захворювання. Вірогідність народження хворої дитини з муковісцидозом у гетерозиготних батьків становить 1/4, або 25 % (Аа х Аа). Для будь-якої здорової пари вірогідність народження дитини з муковісцидозом визначатиметься частотою гетерозиготного носійства гена в популяції (1/20). Вірогідність того, що обидва батьки будуть гетерозиготними, дорівнює 1/20 х 1/20 = 1/400; вірогідність народження хворої дитини в цьому випадку становитиме 1/4. Сумарна вірогідність для подружжя, що не має в сімейному анамнезі муковісцидозу, становитиме 1/20 х 1/20 х 1/4 = 1/1600 (загальнопопуляційний ризик).

Таблиця 6.12. Вірогідність народження хворої дитини залежно від типу успадкування і генотипу батьків

Таблиця 6.13. Методи діагностики гетерозиготного носійства окремих захворювань

Виявлення гетерозигот при медико-генетичному консультуванні. Щодо деяких захворювань гетерозиготних носіїв можна виявити з високим ступенем вірогідності. Слід пам’ятати, що кожна людина є гетерозиготним носієм не менше 10 рецесивних патологічних генів, у тому числі 4-5 летальних. Виявлення гетерозигот доцільно проводити при високому ризику гетерозиготного носійства:

1) у сестер хлопчиків із рецесивним, зчепленим з Х-хромосомою, захворюванням (м’язова дистрофія Дюшенна, гемофілія, синдром Леша — Ніхана);

2) у здорових сибсів у сім’ях, де є хворі з автосомно-рецесивним захворюванням;

3) серед груп населення з відносно високою частотою у популяції рецесивного патологічного гена (у евреїв-ашкеназі — хвороби Тея — Сакса, в деяких регіонах Африки — серпоподібно-клітинної анемії, у населення Середземноморського басейну — бета-таласемії).

Існує кілька способів виявлення гетерозиготного носійства:

1. За клінічною симптоматикою у гетерозигот. Іноді носії певних патологічних генів мають мінімальні клінічні прояви хвороби, які виявляються тільки при детальному обстеженні. Це спостерігається при деяких Х-зчеплених захворюваннях у гетерозиготних жінок за рахунок випадкової інактивації Х-Хромосоми з нормальним Геном. Так, у носійок гена фрагільної Х-хромосоми часто дещо знижений інтелект, при носійстві ангідротичної ектодермальної дисплазії визначаються ділянки шкіри без потових залоз. У гетерозиготних носійок гемофілії часто утворюються гематоми, але це ж саме може спостерігатися і у нормальних жінок.

2. Біохімічна діагностика. При деяких захворюваннях біохімічні зміни є результатом прямої дії генів. Активність ферментів у носіїв займає проміжне положення порівняно зі здоровими і хвори

ми (знижена приблизно вдвічі порівняно з нормою).

3. Молекулярно-генетичні методи є найточнішими.

Методи діагностики гетерозиготного носійства окремих захворювань наведено в табл. 6.13.